Як виглядає «будинок з атлантами»?

Фасад будинку рясно вкритий ліпниною: рослинні орнаменти, статуї, атланти й каріатиди. Балкони, деякі з яких мають форму кошиків, підтримують скульптури чоловічих постатей та каріатиди — опори у вигляді жіночих фігур. Саме через таке оздоблення будівлю й охрестили «будинком з атлантами». Внутрішній бік двору скромніший, але доглянутий: без засклених балконів та обшарпаних стін, а у під’їзді збереглася декоративна ліпнина у вигляді лаврового листя.

Що таке атланти і каріатиди в київській архітектурі?

Атланти — скульптурні опори у вигляді чоловічих фігур, каріатиди — їхній жіночий відповідник. В оздобленні київських будівель наприкінці XIX — на початку XX століття обидва елементи були особливо популярні. Цікаво, що каріатиди в декорі маєтків заможних киян траплялися частіше, ніж атланти. Подібна пластика була характерною ознакою тогочасної репрезентативної архітектури, покликаної підкреслити статус власника. Схожі прийоми оздоблення можна простежити й на інших втрачених або збережених київських спорудах тієї доби — зокрема, будинку Бродських на Хрещатику.

Чому архітектор Мартін Клуг збанкрутував?

Після завершення будівництва Мартін Клуг виношував новий масштабний задум — зведення флігеля до цього ж будинку. Проте плани не здійснилися: борги змусили архітектора віддати власну споруду банку. Так будинок, який мав стати вершиною його кар’єри, обернувся фінансовою катастрофою для свого творця.

Хто мешкав у будинку на Саксаганського, 96?

Серед мешканців будинку були колоритні постаті київської інтелігенції. Тут жив хімік, лікар, професор і завідувач кафедри фармації Київського університету Тимофій Лоначевський-Петруняк. Також тут мешкав поет Сергій Бердяєв, який писав українською та російською мовами, був відомий антисемітськими поглядами і через психічні захворювання тривалий час проводив у відповідних лікарнях. На кожному поверсі будинку розташовано по дві великі квартири — планування збереглося донині. Примітно, що в конструкції споруди використані залізобетонні перекриття.

Що на цьому місці тепер?

Будинок стоїть і нині — він добре зберігся. Приблизно у 2008–2010 роках його відреставрували та надбудували мансардний поверх. Зараз тут розміщені банк, адвокатська та страхова компанії. Двір залишається чистим і доглянутим, а історичне оздоблення фасаду й інтер’єрів не втрачено.

Чому це важливо знати

Будинок на Саксаганського, 96 — нагадування про те, що за кожною київською спорудою стоїть не лише архітектурний задум, а й людська доля. Історія Мартіна Клуга, який збанкрутував через власний шедевр, додає цьому фасаду з атлантами зовсім іншого виміру. Знати такі історії — значить читати місто глибше, ніж просто впізнавати стилі та вулиці.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Іллінська церква на Жилянській: як зникла унікальна пам’ятка 1914 року. Також ми повідомляли, що Трибуни стадіону «Динамо»: як зникла пам’ятка 1930-х.