Будинок на вулиці Терещенківській, 15, де сьогодні розміщений Музей Ханенків, упродовж десятиліть «носив» на своєму фасаді хибну дату: чавунна охоронна дошка стверджувала, що особняк зведено у 1881–1882 роках. Архівні дослідження, проведені у 1980-х роках під час підготовки до реставрації, спростували цю дату: документи підтвердили, що будинок збудовано у 1887–1888 роках. Дошка з помилковими роками, утім, досі залишається на фасаді. Про це повідомляє «Реновація UA (Facebook)».

Серед лісів Межигірського заказника на околиці Оболоні десятиліттями існувало справжнє містечко — селище Дніпровської водопровідної станції під назвою Водогін. Збудоване наприкінці 1930-х років поза межами тодішнього Києва, воно мало статус режимного об’єкта і для більшості киян буквально не існувало: його не було на картах. Сьогодні Водогін відкритий для всіх — із затишною площею, бюветом і кав’ярнями серед мальовничого лісу. повідомляє «РМБО – Рада мешканців будинків Оболоні (Facebook)»

Дерев’яний будинок 1893 року на Вознесенському узвозі, 13 — один із небагатьох уцілілих зразків малоповерхового дерев’яного житла, характерного для київських околиць другої половини XIX століття. Будівля зберегла різьблений декор, цегляну огорожу з фігурами котів та меморіальну дошку на честь історика архітектури І. В. Моргилевського, який мешкав тут із 1925 по 1942 рік. Будинок досі стоїть і є пам’яткою, про що повідомляє «Реновація UA (Facebook)».

У 7-му мікрорайоні Оболоні — біля нинішнього ліцею №252 — впродовж 1980-х років стояв справжній військово-транспортний літак Ан-8. Спочатку в ньому відкрили дитячий кінотеатр, потім тир, а згодом він перетворився на улюблений майданчик для дитячих пригод. У 1985 році, коли поруч добудовували школу №252, Ан-8 демонтували і, за спогадами мешканців, перевезли до ангарів кіностудії імені Олександра Довженка, повідомляє «РМБО – Рада мешканців будинків Оболоні (Facebook)»

На Соборній площі Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» 14 липня освятили погруддя гетьмана Івана Мазепи. Чин освячення звершив Митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Сам пам’ятний знак урочисто встановили раніше — 28 червня, у день 30-річчя Конституції України, за участі президента Володимира Зеленського. Про це повідомляє «Національний заповідник Києво-Печерська лавра» у Facebook.

Наприкінці XIX століття Поділ і Замкова гора становили один із найвражаючих архітектурних ансамблів Києва: обнесена високою стіною гора з Троїцькою церквою, Щекавиця з Всіхсвятською церквою та великим кладовищем, готично-барокова Петропавлівська церква з дзвіницею, барокова Успенська церква Пирогощі та інші святині. Більшість із цієї величі знищили у 1930-х роках — разом із стінами, церквами й кладовищем. Сьогодні з усього, що було на тій панорамі, вціліли лише Флорівський монастир та церква Миколи Притиска, повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ (Facebook)».