Іван Семенович Нечуй-Левицький — один із найвидатніших українських класиків — помер 2 квітня 1918 року в київській Дегтярівській богадільні, покинутий сучасниками. Проте навіть після смерті письменника переслідує несправедливість: на його надгробку, який сам є пам’яткою, досі зафіксована хибна дата — 15 червня замість 2 квітня. Ця помилка перекочувала до найавторитетніших енциклопедичних видань України, а виправити її без юридичних і реставраційних ускладнень неможливо, повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ».

Прибутковий будинок на Великій Житомирській, 29-а — один із характерних зразків київської еклектики початку ХХ століття, де класицистичні форми поєднано з впливом модерну. Споруджений на замовлення капітана (згодом полковника) 132-го піхотного Бендерського полку Російської імперської армії Станіслава Казимировича Банецького, будинок зберігся донині й вирізняється незвичним «мілітарним» декором фасаду. повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ».

Кінотеатр «Кадр» на Вишгородській — один із перших дитячих кінотеатрів Києва, що почав роботу ще у 1950-х роках. У 1960 році він переїхав на перший поверх житлового будинку на Вишгородській, де працює досі. У 2003 році заклад пройшов капітальну реконструкцію, проте зберіг стару вивіску й архітектурні деталі фасаду. Сьогодні «Кадр» — живий культурний осередок Пріорки, а не музейний експонат. повідомляє «РМБО – Рада мешканців будинків Оболоні (Facebook)»

Будинок на Бульварно-Кудрявській, 34 — одна з найвідоміших загадкових споруд Києва. Його зводили і перебудовували впродовж десятиліть, через що він отримав незвичний вигляд і безліч неофіційних назв. У 2011 році споруда здобула охоронний статус пам’ятки архітектури і досі залишається житловим будинком. Про його непросту долю повідомляє «Реновація UA».

Понад 3000 хрущовок досі стоять у Києві — у них народилися й виросли кілька поколінь киян. Ці будинки з’явилися як відповідь на гостру житлову кризу та назавжди змінили обличчя столиці: цілі квартали виросли на Нивках, Сирці, у Відрадному, Дарниці, Воскресенці та Чоколівці. Сьогодні хрущовки опинилися на межі — частина з них аварійна, частина пошкоджена внаслідок російських ракетних ударів, а суспільство досі не може вирішити: знести чи рятувати через реновацію, — повідомляє «STEPANETS».

Пам’ятки, які колись зберігалися у Софійському соборі в Києві, сьогодні перебувають у росії. Науковці Національного заповідника «Софія Київська» десятиліттями досліджують долю цих цінностей, а на пресконференції заступник гендиректора з наукової роботи, доктор історичних наук В’ячеслав Корнієнко нагадав: викрадення київських святинь розпочав ще князь Андрій Боголюбський у другій половині ХІІ століття. Зібрані факти мають стати основою для роботи майбутньої комісії з повернення культурних цінностей до України, повідомляє заповідник «Софія Київська».