Хто розпочав вивезення київських святинь?

За словами В’ячеслава Корнієнка, «перший етап» політики загарбання започаткував князь Андрій Боголюбський у другій половині ХІІ століття. Він певний час князював у Вишгороді, звідки вкрав ікону Богородиці й перевіз її до Володимира-на-Клязьмі. Відтоді святиня стала так званою «Володимирською» іконою — особливо шанованою російською православною церквою.

Науковець зазначає: Боголюбський не зміг утриматися при владі в Києві, тому розпочав символічне перенесення київського простору до Володимирського князівства. Там він збудував Золоті ворота, а його резиденція розташовувалася приблизно на такій самій відстані від Володимира, як Вишгородська резиденція — від Києва.

Як і коли виникло московське князівство?

З Володимирського князівства у 1263 році виділили уділ для московського князя Даниїла — молодшого, четвертого сина Олександра Невського, який не мав шансів посісти високе місце у князівській ієрархії. У 1277 році хан Золотої Орди Менгу-Тимур офіційно закріпив ці землі за Даниїлом. Саме 1277 рік В’ячеслав Корнієнко називає датою утворення московського князівства.

«Це була невелика територія, виділена з меж історичного князівства, один із золотоординських улусів, який не мав сталої традиції», — пояснив науковець. Єдину «традицію», за його словами, заклав саме Боголюбський: захоплення сусідніх земель виправдовували тим, що вони нібито колись належали московії. А спираючись на підроблену грамоту, московський цар згодом проголосив себе спадкоємцем Константинополя.

Що таке улус Золотої Орди?

Улусом називали територіально-адміністративну одиницю в монгольських державах — землю, надану правителем у володіння й управління. Залежні князі отримували від хана ярлик — дозвіл на княжіння — і сплачували данину. Саме в такій системі координат, як зауважують дослідники, формувалося раннє московське князівство, чиї права на землі офіційно закріплював золотоординський хан.

Де сьогодні перебувають українські рукописи?

Наслідки тієї багатовікової політики відчутні досі. «Наприклад, ми досліджували середньовічні українські рукописи, то 95% з них знаходяться у сховищах росії. І вони там трактуються як пам’ятки російської писемності», — розповів В’ячеслав Корнієнко. На його думку, ще в ХІ–ХІІ століттях сформувалася система, яка стала основою ментальної матриці росії: викрадення, привласнення чужого та створення легенд, що пояснюють награбоване як «російську спадщину».

Чи можливе повернення цінностей до України?

У заповіднику сподіваються, що факти, встановлені під час багаторічних досліджень, стануть основою для роботи майбутньої комісії з повернення культурних цінностей до України. Раніше «Софія Київська» скликала пресконференцію про розграбовані скарби ризниці, які нині зберігаються в музеях росії.

Чому це важливо знати

Софійський собор — серце історичного Києва, і доля його втрачених скарбів — це частина пам’яті міста. Коли вкрадені реліквії століттями видають за «російську спадщину», стирається сам зв’язок киян із власною історією. Знати, як і коли вивозили святині з Вишгорода та Києва, означає розуміти, що повернення цих цінностей — не лише музейне питання, а відновлення історичної справедливості для громади, яка ці пам’ятки створила.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Золотомушка червоночуба вдруге загніздилася у Чорнобилі. Також ми повідомляли, що Міст Патона: розпочато розробку проєкту протиаварійного ремонту.