Золотомушка червоночуба вдруге загніздилася у Чорнобилі
У Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику зафіксували другий випадок гніздування золотомушки червоночубої — найменшого птаха України, занесеного до Червоної книги. Під час спостережень орнітологи помітили самця, який регулярно приносив комах у гніздо, повідомляє Чорнобильський заповідник.

Що помітили орнітологи під час спостережень
Фахівці заповідника спостерігали за самцем золотомушки червоночубої, який регулярно приносив комах у гніздо. Така поведінка є ймовірною ознакою вигодовування пташенят — тобто рідкісний вид не просто оселився на території зони відчуження, а успішно розмножується.
Це вже другий зафіксований випадок гніздування золотомушки червоночубої у Чорнобильському заповіднику. Для виду, загальну чисельність якого в Україні оцінюють лише у близько 400 пар, кожне підтверджене гніздування має наукову цінність.
Чому золотомушка оселилася саме в Чорнобилі
У заповіднику звернули увагу на цікавий факт: свою роль у появі рідкісного виду могли відіграти насадження ялини біля адміністративних будівель у Чорнобилі. Саме хвойні дерева створюють для золотомушки червоночубої сприятливі умови для гніздування та пошуку корму.
Птах надає перевагу хвойним і мішаним лісам, тож висаджені колись біля контор ялини несподівано стали для нього повноцінним домом.
Що відомо про найменшого птаха України
Золотомушка червоночуба — найменший птах фауни України разом із золотомушкою жовточубою. Довжина її тіла становить лише 9 сантиметрів, а вага — від 4 до 6,5 грама. Дорослого самця легко впізнати за жовтогарячо-червоною плямою на тім’ї, білою «бровою» та чорними смужками, що проходять через очі.
Вид занесено до Червоної книги України та охороняється Бернською конвенцією. Протягом року золотомушка має два виводки: гніздо будує самка, у кладці буває від 7 до 11 яєць, а пташенята вилітають приблизно через два тижні після вилуплення.
Фотоальбом: золотомушка червоночуба у Чорнобильському заповіднику
Гнізда золотомушки — глибокі, вистелені товстим шаром моху, зазвичай висячі: птах кріпить їх на нижньому боці гілки. Насиджує кладку самка протягом 14–16 днів. Перший виводок припадає на травень-червень, другий — на червень-серпень, тож зафіксоване зараз вигодовування цілком вкладається у природний календар виду.
Чому це важливо знати
Гніздування червонокнижного виду в зоні відчуження — ще одне свідчення того, що природа Чорнобиля поступово відновлюється і перетворюється на справжній резерват дикої фауни. Для Києва та області заповідник за кілька десятків кілометрів від столиці стає унікальним природним полігоном, де науковці фіксують повернення рідкісних видів. Кожен такий випадок допомагає краще зрозуміти, як екосистеми відновлюються без втручання людини.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали, в Українському домі відкрилася виставка «Чорнобиль. Об’єкт укриття» — про те, як ліси зони відчуження поступово наповнювалися дикими тваринами. Також ми розповідали, що Національний музей «Чорнобиль» на Подолі відкрився після двох з половиною років реставрації.

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.
Усі статті автора →













