Позначка: історія Києва
Унікальна кам’яна будівля початку XX століття, зведена для потреб сільськогосподарського відділення Київського політехнічного інституту біля хутора Грушки, була знесена, ймовірно, у 1950–1960-х роках під час масової забудови кварталів поблизу нинішнього парку «Орлятко». Про це нагадує сторінка «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».
День Городецького: «київський Гауді» та його спадщина
4 червня відзначається День Владислава Городецького — видатного архітектора, якого називають «київським Гауді». Саме він подарував місту Будинок з химерами, костел Святого Миколая та будівлю Національного художнього музею України. Про це нагадав Музей Києва, вшановуючи пам’ять архітектора, який понад 30 років жив і працював у столиці.
Найдовший фасад XIX століття: будинок на Великій Васильківській, 6
Триповерховий прибутковий будинок на вулиці Великій Васильківській, 6 мав один із найвидовженіших фасадів серед київських споруд ХІХ століття — на двадцять вікон, з відкритим муруванням і декором із цегляних орнаментів. Під час Другої світової війни будівлю було пошкоджено, а згодом розібрано. У 1952 році на її місці звели житловий будинок Спілки письменників із книгарнею «Сяйво», джерело.
Флігель Олени Згорської на Лук’янівці: знесений заради ЖК
На розі вулиць Юрія Іллєнка та Михайла Довнар-Запольського у Києві до 2011 року стояв двоповерховий кам’яний флігель у стилі модерн із елементами готики — колишній особняк дворянки Олени Згорської. Попри включення до списку щойно виявлених пам’яток у 2008 році, будівлю знесли задля будівництва багатоповерхового житлового комплексу, як повідомляє джерело.
Успенський собор Лаври: дев’ять століть руйнувань і відроджень
Успенський собор Києво-Печерської лаври — одна з найвидатніших святинь України, що за понад дев’ять століть свого існування пережила навали ворогів, землетрус, пожежі та повне зруйнування. Збудований у 1073 році, він став архітектурним зразком для храмів у різних містах і країнах, а його історія відображає долю всього Києва. Про історію святині розповідає джерело.
Барокова брама замість Золотих воріт: втрачена пам’ятка Києва
У XVIII столітті на перетині сучасних вулиць Володимирської та Ярославового Валу в Києві існувала мурована барокова брама, зведена замість засипаних Золотих воріт. Споруду збудували у 1750-х роках за проектом архітектора Д. Дебоскета як новий в’їзд до Старокиївської фортеці. На початку XIX століття її розібрали після ліквідації фортеці у 1799 році, як повідомляє спільнота «Київ, якого немає».
У Києві відкрили виставку «Шлях героїв. Пам’яті Симона Петлюри»
У Національному музеї історії України відкрили виставковий проєкт «Шлях героїв. Пам’яті Симона Петлюри» — до 100-х роковин загибелі Головного отамана Армії УНР. Понад 200 артефактів часів Української революції 1917–1921 років вперше показують в Україні. Більшість із них понад сто років зберігала українська еміграція в архіві та Військово-історичному музеї Української вільної академії наук у Вінніпезі, Канада.
Таємниці Бортничів: остання статуя Леніна, секретний тунель метро і храм сатани
Бортничі — один із найстаріших і найменш оцінених районів Лівобережного Києва. Більшість киян знають його хіба що через каналізаційні очисні споруди. Але насправді це місце із понад 500-річною задокументованою історією, де знаходиться останній знесений у Києві пам’ятник Леніну, недобудований тунель метро та інші таємниці. Детальний відеоогляд публікує київознавець Кирило Степанець (канал STEPANETS).
Київська біржа 1886 року: що стояло на розі Хрещатика й Інститутської
На розі Хрещатика та Інститутської вулиці у 1886 році за проектом архітектора Г. Шлейфера була споруджена будівля Київської біржі — одна з найпомітніших комерційних споруд міста кінця XIX століття. Пам’ятка пережила кілька функціональних перетворень, постраждала під час пожежі 1941 року і була остаточно розібрана наприкінці 1940-х. Про це нагадує сторінка «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».








