Позначка: історія Києва
Один із найбільших історичних будинків на вулиці Золотоворітській — прибутковий будинок №11, зведений 1880 року за проектом архітектора О. Шіле, — був майже повністю демонтований під час реконструкції комплексу готелю «Прага». Від пам’ятки збереглася лише частина фасадної стіни. Про долю будинку нагадує сторінка «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».
Найбільший цирк СРСР і унікальний купол: що приховує будівля на Галицькій площі
Будівля Національного цирку України на Галицькій площі, 2 у Києві є пам’яткою архітектури місцевого значення. Збудована у 1958–1960 роках за проєктом архітектора Валентина Жукова, вона стала найбільшою цирковою спорудою в СРСР на момент відкриття — із загальною площею 14 655 кв. м і залом на 2000 глядачів, повідомляє circus.kyiv.ua. Офіційне відкриття відбулося 5 листопада 1960 року.
Садиба Балабухи на Подолі: пам’ятка, де народилося київське варення
На вулиці Петра Сагайдачного, 27 стоїть двоповерхова кам’яниця, збудована у 1830–1840-х роках за проєктом архітектора Людвіка Станзані, повідомляє ДІАЗ «Стародавній Київ». Садиба Миколи Балабухи — один із найвиразніших зразків класицизму в забудові Подолу і нерозривна частина київської гастрономічної та підприємницької спадщини.
Кам’яниця на Сагайдачного, 25а: пам’ятка неоренесансу, де торгували «Елегантним світом»
Будинок на вулиці Петра Сагайдачного, 25а на Подолі — триповерхова цегляна кам’яниця кінця XIX століття у стилі неоренесансу. Споруда внесена до реєстру пам’яток містобудування й архітектури місцевого значення, а її вхідні двері з вітражами — один із найкращих зразків столярного мистецтва початку XX століття, повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ».
Музична школа Києва на Прорізній: збудована 1874-го, знищена у 1941-му
На Прорізній вулиці у Києві у 1874 році за проектом архітектора О. Шіле постала будівля Музичного училища — першого спеціалізованого музичного навчального закладу міста. З 1913 року тут містилась Київська консерваторія. Восени 1941 року будівлю разом із сусідніми спорудами зруйнували, а залишки включили до об’єму корпусу телерадіоцентру, повідомляє «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».
Відрадний: ОПГ у кінотеатрі, Либідь у парку і школи за рекордним проєктом
Київський YouTube-канал «Степанець» випустив новий влог про район Відрадний — другу частину серії про один з найбільших житлових масивів міста. У ролі гіда — Антон Осьмак, засновник групи «Мій Відрадний» і хранитель місцевої історії. Разом вони пройшлися нижньою частиною району: від кінотеатру «Тампере» через парк до медмістечка і шкіл-близнюків, розповідає автор каналу.
Хрещатик, 5: втрачений конструктивістський будинок держустанов
Будинок державних установ на Хрещатику, 5 — одна з найвідоміших втрачених пам’яток київського конструктивізму. Шестиповерхову Т-подібну споруду звели на початку 1930-х років за проєктом архітекторів Миколи Шехоніна і Льва Гореліка на місці попередньої забудови, пошкодженої під час артилерійського обстрілу Києва у 1918 році. Будівля стала однією з небагатьох, які вціліли під час катастрофічних пожеж на Хрещатику 1941 і 1943 років, — і єдиною вцілілою спорудою непарного боку вулиці вздовж її червоної лінії. У 2003-2004 роках її розібрали заради хмарочоса, якого так і не збудували. Про...
Ґотика на Банковій: 2 будинки 1870-х, які стали Офісом Президента
На вулиці Банковій у Києві в 1870-х роках стояли два триповерхові будинки в стилі англійської ґотики з характерними башточками — їх збудував архітектор О. Шіле на замовлення професора медицини Ф. Мерінга, повідомляє проєкт «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки». Нині на їхньому місці — сучасна будівля Офісу Президента України, а первісний вигляд будинків можна побачити лише на рідкісних історичних фотографіях.
Історія будинку на Костянтинівській, 1: модерн під рожевою фарбою 1980-х
Поряд із церквою Успіння Богородиці Пирогощої на Подолі стоїть чотириповерховий прибутковий будинок — один із прикладів раціонального модерну в Києві (Костянтинівська, 1). Первісно він мав фасад із жовтої київської цегли з мерехтливою синьою плиткою, проте у 1980-х роках його зафарбували рожевою фарбою. Про це пише ДІАЗ «Стародавній Київ».








