Нині на місці будинку — парковка, обгороджена парканом. Дворовий корпус 5а стоїть порожнім і псує вигляд Хрещатика. А історія цього будинку — це ще один показовий приклад того, як у Києві втрачають унікальну архітектурну спадщину під обіцянки «розвитку», які не втілюються на практиці.

Як виглядав будинок

Фасад споруди вирішили у стилі конструктивізму — архітектурного напряму, який у 1920-1930-х роках визначав обличчя радянського модернізму і який сьогодні високо цінують світові дослідники міської архітектури. Стіни перших двох поверхів вкривав рожевий гранітний руст, а пласка поверхня нетинькованого фасаду з чітко прорисованим цегляним мурованням створювала ефект простоти і монолітності. Ритм задавали прямокутні вікна — по одинадцять на кожному поверсі.

Будівля мала Т-подібну конфігурацію і шість поверхів. Її фасад виходив просто на тротуар, а пішоходи рухалися до Європейської площі через спеціальний прохід — цей фрагмент дозволяв побачити, якою була ширина довоєнного Хрещатика до реконструкції 1950-х років. Саме цей будинок залишався єдиним свідком старої червоної лінії забудови.

Як будинок пережив війну

24 вересня 1941 року радянські диверсанти почали вибухи і пожежі на Хрещатику — замінували співробітники НКВС будинки, які один за одним перетворювалися на руїни. Вогонь поширився практично на весь центр міста. Нацистська окупаційна влада не змогла загасити пожежі — станції водогону були цілеспрямовано підірвані, пожежні машини вивезені.

Будинок на Хрещатику, 5 мав високий глухий торець — і це врятувало його. Він уцілів і після подій вересня 1941 року, коли згорів сусідній будинок № 7, і після листопада 1943 року, коли нацисти спалили будинок № 3. Після того як радянські диверсанти у 1941 році підірвали головпоштамт на Хрещатику, 26, нацистська адміністрація перенесла ключову установу поштового зв’язку саме в будинок державних установ.

Післявоєнні перетворення

Після війни Хрещатик повністю перепланували, вулицю значно розширили. Будинок на Хрещатику, 5 не знесли, але частину його першого поверху переобладнали під відкриту пішохідну галерею — щоб компенсувати нову червону лінію забудови. У 1960-х роках фасади обличкували світлою керамічною плиткою, замінили віконні рами, а східний торець розкрили вікнами у бік сучасної Європейської площі.

У різні десятиліття в будинку працювали міністерства, судові установи, поштамт, телеканал, редакції видавництв, магазини і кафе. Найпомітнішим орендарем 1960-х став ресторан «Столичний» — одна з культових точок київського громадського життя тих десятиліть. Пізніше у споруді розмістився телеканал «Київ». У такому вигляді будинок дочекався початку 2000-х.

Як будинок зник

У 2003-2004 роках споруду розібрали заради нового хмарочоса. Проти рішення про знесення виступили київські інтелектуали — однак роботи почалися. Влітку 2004 року будинок розібрали повністю. Проте будівництво хмарочоса, заради якого знесли унікальну пам’ятку конструктивізму, так і не розпочалося — ні того року, ні впродовж наступних понад двадцяти років.

Нині ділянка на Хрещатику, 5 огороджена парканом і використовується під парковку. Дворовий корпус 5а залишився порожнім — ще одна точка старого Хрещатика, яка нагадує, що «розвиток» із знесенням не завжди закінчується розвитком.

Чому це важливо знати

Історія будинку державних установ на Хрещатику, 5 — це один із класичних кейсів втрати київської архітектурної спадщини. Унікальну конструктивістську споруду, яка вижила у вогні двох катастрофічних пожеж середини ХХ століття, знесли у мирний час за рішенням, що так і не реалізувалося. Для киян це практичний урок: обіцянки забудовників замінити старе новим «сучасним» об’єктом часто залишаються на папері, а реальний результат — пустка в центрі міста. Паралельно такі випадки підтверджують необхідність окремого законодавчого захисту для зразків модернізму і конструктивізму — стилів, які історично залишилися поза переліком пам’яток, але є визначальними для ідентичності Києва ХХ століття.

Раніше ми писали

Як ми повідомляли нещодавно, на Волоській, 16 на Подолі без дозволів знищили історичний ґанок ліцею № 124 — зразка конструктивізму 1935 року. Паралельно у Києві зупинився ще один проєкт ревіталізації — архітектурне бюро Balbek Bureau оголосило про вихід з роботи над модерністською поліклінікою Літфонду на Рейтарській, 15. А історичний Поділ втрачає пам’ятки через забудовників, які продовжують демонтаж попри мораторій і судові процеси. Хрещатик, 5 залишається одним із найсимволічніших прикладів цього ланцюжка втрат.