Чому 1982 рік обрали датою для ювілею?

Насправді жодної точної дати заснування Києва не існує — це визнають сучасні науковці такраєзнавці. Вибір 1982 року як «ювілейного» мав цілком прагматичне пояснення: СРСР перебував у складному становищі. Тривала Афганська війна, економіка занурювалась у стагнацію, а суспільство потребувало позитивного інформаційного порядку денного. Масштабні святкування 1500-річчя Києва стали саме таким відволікаючим маневром — можливістю зосередити увагу громадян на гордості за столицю, а не на реальних проблемах держави.

Утім, за більш ніж 40 років цей контекст перестав бути центральним у сприйнятті свята. Для більшості киян День Києва давно перетворився на самостійну традицію — привід зустрітися з містом, відвідати виставки, ярмарки декоративного мистецтва та підтримати благодійні ініціативи.

Як відзначають День Києва сьогодні?

Масштаби святкувань суттєво зменшились порівняно з тим, що місто бачило ще 7–10 років тому. Причина — безпекові обмеження, пов’язані з повномасштабною війною. Великих публічних концертів і гулянь більше немає, проте культурне життя не зупинилося: музеї, галереї та громадські організації продовжують шукати формати, які поєднують святковий дух із відповідальністю перед містом і країною.

Національний військово-історичний музей України з нагоди свята опублікував ретрофотографію з приватної колекції київського краєзнавця Віктора Киркевича. Знімок зроблений у травні 1982 року — саме тоді, коли місто вперше відзначало своє «1500-річчя». Автор фотографував київський краєвид з вікна восьмого поверху однієї з будівель, що нині входять до комплексу Національної академії медичних наук України.

Що таке колекція Киркевича?

Приватне зібрання Віктора Киркевича налічує майже півтисячі світлин різних епох київської історії. Частина з них уже з’являлась на сторінках музею або ставала матеріалом для невеликих досліджень практикантів і співробітників установи. Колекція зберігається під рубрикою «#колекція_Киркевича» і є важливим джерелом для тих, хто цікавиться візуальною історією столиці — особливо радянським і переддержавним періодами, коли офіційна фотодокументація нерідко замовчувала повсякденне міське життя.

Ретрознімки такого роду дають змогу побачити Київ очима звичайного городянина — без пропагандистського лоску офіційних листівок і без парадної архітектури, що її так охоче демонстрували радянські видання. Травневий краєвид 1982 року — маленький, але промовистий документ епохи, в якій навіть міське свято слугувало інструментом державної ідеології.

Чому це важливо знати

Розуміння походження міських свят допомагає киянам критично сприймати власну колективну пам’ять. День Києва — не виняток: свято, народжене з ідеологічного розрахунку, з часом набуло справжнього культурного змісту. Знати цю історію — означає святкувати усвідомлено, цінуючи місто, а не радянський міф навколо нього.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, 87% киян пишаються Києвом — дані опитування напередодні Дня міста. Також ми повідомляли, що на День Києва 2026 підготували вибірку подій для всіх — бокс, театр і стендап.