Навіщо КПІ потрібна була власна ферма?

На початку XX століття одним із ключових напрямів Київського політехнічного інституту була підготовка фахівців у галузі сільського господарства. Щоб забезпечити практичну складову навчання, сільськогосподарське відділення КПІ отримало у користування земельну ділянку поблизу хутора Грушки — між сучасними вулицями Гарматною та Миколи Василенка. Сталося це 1900 року.

На цій території було організовано дослідну станцію для випробування землеробських машин і знарядь. На картах того часу місцевість позначали як «Ферма Політехнічного інституту» або «Дослідне поле № 2». Ділянка слугувала не лише навчальним майданчиком, а й науковою базою для перевірки сільськогосподарської техніки.

Яким був архітектурний вигляд споруди?

У 1902 році на території ферми звели спеціальну будівлю для випробування землеробських знарядь. За стилістикою вона органічно вписувалася в архітектурний ансамбль самого КПІ. Дослідники вважають, що проект міг виконати архітектор І. Кітнер або архітектор О. Кобелєв — обидва причетні до проектування головних корпусів інституту.

Одноповерхова кам’яна споруда була виконана у формах модернізованого романтизму з елементами неороманського стилю. Чоловий фасад вирізнявся відкритим мурованням із сіро-жовтої цегли. Центральна частина фасаду виступала у вигляді ризаліту з трьома напівциркульними вікнами, який завершував виразний східчастий щипець. Ця архітектурна деталь надавала будівлі характерного середньовічного силуету.

Споруда була єдиним зразком історичної архітектури у цій місцевості та візуально пов’язувала периферійні землі інституту з його головним ансамблем на Брест-Литовському шосе.

Коли і чому будівлю знесли?

Доля споруди склалася трагічно — її знесли, очевидно, у 1950–1960-х роках. Саме тоді в цьому районі розгорнулося масштабне житлове будівництво: зводилися багатоквартирні будинки, які сьогодні оточують парк «Орлятко». Унікальна пам’ятка початку XX століття поступилася місцем типовій радянській забудові.

Жодних офіційних документів про демонтаж споруди наразі не виявлено, тому точна дата знесення залишається невідомою. Від будівлі збереглися лише архівні фотографії та картографічні позначки, які дають уявлення про її зовнішній вигляд і розташування.

Втрата цієї будівлі — частина ширшої тенденції повоєнного Києва, коли заради прискореного розширення міста жертвували архітектурними пам’ятками, що не вписувалися в нові містобудівні плани. Як ми раніше писали, подібна доля спіткала десятки споруд по всьому місту.

Що залишилося на місці ферми сьогодні?

Територія колишнього «Дослідного поля № 2» нині щільно забудована житловими кварталами. Парк «Орлятко», що існує в цьому районі, є єдиним публічним зеленим простором, який хоча б опосередковано нагадує про колишній сільськогосподарський характер місцевості. Жодних меморіальних знаків чи інформаційних таблиць про існування ферми КПІ тут немає.

Архівні матеріали про споруду зберігаються в дослідників київської старовини та ентузіастів, які документують втрачену архітектурну спадщину міста. Саме завдяки їхній роботі ця сторінка історії Шевченківського та Солом’янського районів залишається доступною широкому загалу.

Чому це важливо знати

Знесення споруди КПІ біля хутора Грушки — не поодинокий випадок, а симптом системної проблеми: Київ досі не має повноцінного реєстру втраченої архітектурної спадщини, а райони, що активно забудовувалися в радянський період, практично позбавлені дореволюційних будівель. Розуміння масштабів цих втрат допомагає містянам і владі усвідомлено підходити до захисту тих об’єктів, що збереглися донині.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, подібної долі зазнали й інші історичні будівлі Києва — від будинку 1840-х на бульварі Шевченка, 30 до Київської біржі 1886 року на розі Хрещатика.