Погруддя створили за прижиттєвою гравюрою гетьмана

Авторами скульптури стали Олесь Сидорук і Борис Крилов у співпраці з архітектором Віктором Юрківим, докторкою історичних наук Ольгою Ковалевською та Українським інститутом національної пам’яті. Основою для образу слугувала прижиттєва гравюра Мартіна Бернігерота 1706 року — це перша спроба відтворити історично достовірний портрет гетьмана. У бароковому картуші використані елементи різьбленого іконостаса Успенського собору, а постаментом слугує гранітний цоколь, який вцілів після руйнації собору у 1941 році. Разом із погруддям представили клейнод Мазепи — медальйон початку XVIII століття із Розп’яттям Христа та гербом гетьмана. Реалізацію проєкту профінансувала Меценатська фундація «OLOS».

Чому встановлення потребувало тривалої підготовки?

Перш ніж пам’ятний знак з’явився на території Лаври, відбулися масштабні консультації за участю істориків, архітекторів, інженерів, представників державних установ, духовенства, військових і науковців. Громадське обговорення засвідчило, що постать гетьмана Мазепи залишається предметом суспільного інтересу, а її увічнення на сакральній території вимагало зваженого підходу.

Чому місцем обрали саме Лавру?

Гетьман був одним із найбільших ктиторів монастиря. Ктитор — це особа, яка на власні кошти будує або відновлює храм і опікується його утриманням; у православній традиції таке меценатство вважалося одним із найбільших богоугодних діянь. Саме за коштів Мазепи зводилися лаврські споруди, які збереглися донині, тож розташування знака має прямий історичний сенс. Більше про сучасне переосмислення спадщини гетьмана — у репортажі про «Код Мазепи» у Музеї Гетьманства.

Хронологія повернення Мазепи до Лаври

Шлях пам’ятного знака від майстерні до Соборної площі тривав понад пів року:

• 1 грудня 2025 року — погруддя вперше презентували на виставці «Мазепа. Стратегія європейської України» у заповіднику, до дня Всеукраїнського референдуму 1991 року;
• 28 червня 2026 року — знак урочисто встановили на Соборній площі до 30-річчя Конституції України;
• 14 липня 2026 року — Митрополит Епіфаній освятив погруддя; серед учасників церемонії — перший заступник міністра культури Іван Вербицький, генеральний директор заповідника Максим Остапенко та голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.

Освячення відбулося того ж дня, коли для відвідувачів уперше відкрили Дальні печери Лаври — щонайменше до середини вересня вони прийматимуть паломників і екскурсантів у тестовому режимі.

Чому це важливо знати

Погруддя в Лаврі — лише перший крок. Під час встановлення знака президент анонсував спорудження повноцінного пам’ятника гетьману в центрі столиці: пам’ятник Мазепі планують звести на бульварі Шевченка — на місці, де у грудні 2013 року кияни повалили пам’ятник Леніну. Найближчим часом Кабінет Міністрів має розглянути постанову про архітектурний конкурс проєктів. Крім того, 28 червня президент підписав указ про відзначення 975-річчя заснування Лаври та підготовку до її 1000-ліття.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, в Успенському соборі Лаври молилися ченці з Афону з нагоди 975-річчя обителі.