Про які будинки йдеться і який у них охоронний статус
Йдеться про два об’єкти на вул. Боричів Тік, 41 і 43/5, які внесені до переліку пам’яток архітектури та містобудування місцевого значення відповідним наказом Міністерства культури від 15.09.2010 № 706/0/16-10.
У довідниках пам’яток ці будівлі фігурують як «Житловий будинок» за адресою Боричів Тік, 41 та «Житловий будинок» за адресою Боричів Тік, 43/5.
Що саме насторожило мешканців
За словами Дмитра Перова, місцеві мешканці повідомили, що у будівлі № 41 більше не працює бар Malbec, а обидві кам’яниці, ймовірно, викупили. Він також стверджує, що з приміщень вивозять меблі та обладнання. (Ці твердження в його пості подані як інформація від мешканців.)
Окремо факт закриття Malbec підтверджувався і комунікаціями самого закладу в соцмережах: на сторінці бару у Facebook публікували повідомлення про те, що «двері Malbec зачинені».
Що відомо про Malbec і адресу на Боричевому Току
Бар «Malbec Танго&Вино» відкривали на Подолі на вулиці Боричів Тік, про що писали профільні міські медіа. А в описі Instagram-акаунта закладу також зазначалася адреса «Боричів Тік, 41».
Дмитро Перов у своєму дописі додає, що, за його словами, у 2019–2020 роках у будинках проводили комплексну реставрацію, після чого у № 41 і запрацював заклад. (Ці роки в наведеному повідомленні подані як твердження автора допису.)
Що кажуть публічні дані про ділянку і цільове призначення
У дописі Дмитро Перов вказує кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:85:373:0007 та зазначає її цільове призначення як 03.10 — «для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури…»
Код 03.10 справді описаний у Класифікаторі видів цільового призначення земель як призначення для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (зокрема офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, що використовуються для діяльності, пов’язаної з отриманням прибутку).
Водночас у відкритих переліках/публікаціях КМДА щодо земельних ділянок у центральній частині міста цей кадастровий номер може траплятися з прив’язкою до іншої адреси (зокрема згадується вул. Фролівська, 9–11), тож для точного розуміння меж і накладання ділянки на конкретні будівлі потрібна окрема перевірка кадастрового плану та містобудівних умов.
Чому ці кам’яниці важливі для Подолу
Будинки № 41 і № 43/5 стоять в історичному середовищі Подолу та належать до забудови ХІХ століття. У матеріалах про охоронні об’єкти вказується, що № 41 датується 1855 роком, а № 43/5 — 1850-ми роками.
Окремі історичні довідки також пов’язують цю частину Подолу з Флорівським монастирем: у документах щодо історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» фігурує згадка про об’єкт на Боричевому Току як «будинок причту Флорівського монастиря».
Які обмеження діють для робіт на пам’ятках
Будь-які роботи, що можуть змінювати вигляд, конструкції або автентичні елементи пам’ятки, мають виконуватися за погодженими науково-проєктними рішеннями та з дозволами органів охорони культурної спадщини. Ці вимоги закріплені, зокрема, у Законі України «Про охорону культурної спадщини» та профільних процедурах щодо дозволів на роботи на пам’ятках.
Що можуть зробити кияни, якщо бачать ознаки підготовки до демонтажу
Якщо мешканці помічають будівельні роботи, вивезення елементів конструкцій або інші дії, які можуть свідчити про загрозу для пам’ятки, практичний крок — фіксувати ситуацію (фото/відео, дати, ознаки робіт) і звертатися до органів, що відповідають за охорону культурної спадщини в Києві, а також до правоохоронців у разі підозри на пошкодження охоронного об’єкта. Додатково варто перевіряти наявність дозволів/паспортів об’єкта і публічних документів щодо робіт, якщо вони оприлюднені.
Чому це важливо знати
Поділ залишається однією з небагатьох частин Києва, де збереглися фрагменти історичної садибної забудови ХІХ століття. Коли пам’ятки переходять у приватну власність або змінюють функцію, ризики для автентичності зростають: навіть «ремонт» без належних погоджень може означати втрату історичних деталей і правові конфлікти навколо охоронного статусу.
