Що таке Пуща-Водиця і чому це місце унікальне

Пуща-Водиця — не просто міський ліс. За словами журналістів і активістів, це фрагмент величезного поліського лісового масиву, який існував тут ще до появи самого Києва. Тобто не ліс у столиці — місто виросло навколо лісу. Тут ростуть двохсотрічні сосни, завдяки яким Пущу називають «легенями Києва».

На початку XX століття завдяки унікальній екології Пущу-Водицю розвинули як кліматичний курорт всеукраїнського значення — лікували легені та інші захворювання. Саме тому земля тут є таким привабливим об’єктом для забудовників з грошима і зв’язками.

Як 10 га лісу опинилися в приватних руках

За словами голови громадської організації «Київська пуща» Петра Тігунова, близько 10 гектарів пущанського лісу ще у 2007 та 2009 роках були виведені з лісового фонду рішеннями Київради. Формально це оформили як зміну цільового призначення земель — нібито для благоустрою, облаштування скверів і зон відпочинку, а також для індивідуального будівництва. За словами активістів, зроблено це було без необхідних погоджень і документів.

Після цього 10 гектарів поділили на ділянки по 10 соток і роздали 90 особам під будівництво котеджів і таунхаусів. Комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство», яке підтвердило факт цих рішень, зазначило, що ділянки передали «Садовому товариству Пуща-Водиця» під благоустрій і рекреацію — але одночасно і для індивідуального будівництва.

Генплан досі визначає цю землю як ліс

Ключовий юридичний парадокс ситуації: незважаючи на рішення 2007–2009 років, Генеральний план Києва і Детальний план території, затверджений у 2009 році, і досі позначають цю ділянку як ліс. Рекреаційні землі за законом не передбачають масової житлової забудови — особливо тієї, що може змінити природний стан території.

Проте саме на цьому місці вже з’явилися котеджі й таунхауси. Частина об’єктів лишилась недобудованою — після того як почалися перевірки і кримінальні провадження. Деякі з них, за словами активістів, навіть виставлені на продаж.

Трансформатор у 2026-му: новий сигнал до забудови

У 2021 році прокуратура відкрила кримінальне провадження у цій справі. Однак замість знесення незаконних споруд у 2026 році активісти зафіксували протилежне: на спірній ділянці встановили трансформатор від ДТЕК — що, на думку захисників лісу, є ознакою підготовки до нового будівництва.

ДТЕК у відповідь на запит журналістів пояснив, що діє виключно як оператор електромереж і не має стосунку до забудови чи землевідведення. При цьому в компанії зазначили, що всі роботи нібито погоджені з міською владою — утім, без конкретики щодо того, хто саме і на яких підставах видав погодження.

Влада відмовляється від відповідальності

Журналісти «1+1» два тижні надсилали запити до різних структур. Оболонська районна державна адміністрація заявила, що не є замовником робіт, не має повноважень видавати дозволи на будівництво і не володіє інформацією про те, що відбувається на ділянці. Святошинське лісопаркове господарство підтвердило рішення Київради 2007 року, але фактично не несе відповідальності за подальший розвиток ситуації.

У результаті кожна структура перекидає відповідальність на іншу. Хто конкретно підписав дозволи на встановлення трансформатора і на якій підставі — з відповідей органів влади так і залишилося незрозумілим.

Що кажуть місцеві мешканці та активісти

Жителі Пущі-Водиці фіксують: поступово на місці лісу з’являються паркани. Доступ до лісу, який раніше був відкритим, обмежується. Санаторна зона, де колись лікували туберкульоз і хвороби дихальних шляхів, перетворюється на закриту котеджну забудову для обраних.

Активісти наполягають: замість двохсотрічних сосен, які роблять Пущу унікальним місцем, тут з’являтимуться все нові будинки. Про боротьбу за цей ліс ми раніше писали — конфлікт триває вже майже 20 років. Про загрозу з боку ДТЕК для іншої частини Пущі — зеленого тунелю вулиці Лісна — ми також повідомляли.

Чому це важливо знати

Пуща-Водиця — курорт всеукраїнського значення і унікальний природний масив, який десятиліттями служив оздоровчою зоною для киян. Якщо забудова 10 гектарів продовжиться, місто втратить частину «легень» — з двохсотрічними соснами, чистим повітрям і природною екосистемою, яку неможливо відновити за роки чи десятиліття. Суспільна реакція та розслідування ЗМІ — поки що єдиний механізм, що стримує цей процес.

Раніше ми писали

Схожа ситуація склалася в іншій зеленій зоні Києва: як ми раніше писали, апеляційний суд відстояв Протасів Яр — 1 гектар залишається заказником попри тиск забудовників.