Що вирішив суд і хто ухвалив рішення

Суд визнав протиправною і скасував відмову Міністерства культури від 22 серпня 2019 року в погодженні проєктної документації для зведення офісно-житлового та готельного комплексу з паркінгом на Жилянській, 96-А. Рішення в письмовому (закритому) провадженні — без публічного засідання — ухвалив суддя Олександр Стародуб.

Суд не видав дозвіл на будівництво безпосередньо, але зобов’язав Мінкульт повторно розглянути заявку забудовника. При цьому суддя, за даними журналістів, у своєму рішенні дослідив і фактично усунув усі попередні підстави для відмови — що на практиці значно звужує можливості міністерства знову відхилити проєкт. Справа стосується об’єкта з площею забудови 1 777,85 кв. м і умовним будівельним обсягом понад 55 615 кв. м — відповідно до дозвільної документації, видимої на фото з будівельного паркану.

Як розвивалася справа з 2019 року

Конфлікт навколо ділянки на Жилянській, 96-А, у межах Музею видатних діячів української культури триває кілька років. У 2019 році Міністерство культури відмовило ТОВ «НВП “Рестін”» у погодженні проєкту — через розташування в центральному історичному ареалі та охоронній зоні пам’яток.

Юристи забудовника оскаржили відмову в суді. Верховний Суд вже розглядав цю справу раніше — тоді суддя Тацій підтвердив, що територія перебуває в центральному історичному ареалі, де нове будівництво обмежено законом. Однак справа пішла «на нове коло».

20 листопада 2024 року Київський окружний адміністративний суд повністю відмовив компанії в позові. 15 квітня 2025 року Шостий апеляційний адміністративний суд також відхилив апеляцію «НВП “Рестін”». Попри це, у квітні 2026 року забудовнику вдалося частково оскаржити обидва рішення в Касаційному адміністративному суді. Загальна тривалість судового спору станом на сьогодні — понад сім років.

Чому рішення викликало резонанс

Ділянка на Жилянській, 96-А розташована в Центральному історичному ареалі Києва, де діють суворі будівельні обмеження — зокрема, заборона на зведення будівель вище 27 метрів. Заплановані 16 поверхів цю норму суттєво перевищують.

У справу на стороні держави втрутився Офіс Генерального прокурора — однак це не завадило забудовнику досягти сприятливого рішення у вищій судовій інстанції. Примітно, що три роки тому Верховний Суд у цій же справі виніс протилежне рішення. Через складні геологічні умови на сусідній ділянці також фіксується постійне підтоплення підвалу будинку по вул. Жилянській, де свого часу мешкав відомий театральний діяч Панас Саксаганський.

ТОВ «НВП “Рестін”» ЗМІ пов’язують з Вадимом Столаром — ексдепутатом Верховної Ради VI і IX скликань від «Партії регіонів» та ОПЗЖ. Проти Столара Офіс генпрокурора відкрив три кримінальні провадження — за фінансування тероризму, легалізацію майна та ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. У ЗМІ Столара називають «сірим кардиналом» столичної забудови. За даними журналістів Bihus.Info, у будівельний бізнес компанії, пов’язаних зі Столаром, заходили кошти Віктора Медведчука.

Що буде далі

Тепер Міністерство культури зобов’язане повторно розглянути проєктну документацію. Оскільки суд фактично спростував усі попередні підстави для відмови, у відомства залишається вузький правовий простір для нового заперечення.

Якщо Мінкульт знову відмовить — спір повернеться до судів. Якщо погодить — забудовник отримає ключовий документ для початку будівництва поруч із культурним осередком центру Києва. Активісти і представники культурної спільноти вже кілька років наполягають на збереженні цієї ділянки і неодноразово звертали увагу на схеми, за якими столичні забудовники отримують дозволи на суперечливі об’єкти.

Чому це важливо знати

Рішення Касаційного суду відкриває можливість для зведення 16-поверхівки в зоні, де закон обмежує будівництво. Музей видатних діячів української культури — місце, де зберігається спадщина Франка, Косачів, Лисенків і Тобілевичів. Зведення масштабного комплексу поруч може спотворити силует центру Києва та завдати фізичної шкоди старим будівлям через геологічні особливості ділянки. Прецедент є небезпечним і для інших об’єктів культурної спадщини столиці.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Верховний Суд зобов’язав знести незаконну будівлю на Печерську і повернути землю громаді. Ще одним судовим прецедентом у боротьбі за зелені зони Києва стала справа Протасів Яру, де суд захистив заказник без застави.