Що показали соціологічні дослідження?

Два незалежні соціологічні дослідження засвідчили: кияни загалом позитивно ставляться до ідеї оновлення простору на Бессарабській площі. Одне з них проводила компанія Gradus Research. Валентин Мондриївський зазначив, що саме репрезентативна соціологія — а не окремі звернення чи петиції — дає змогу об’єктивно оцінити настрої громади щодо масштабних міських проєктів.

Серед ключових елементів майбутнього благоустрою — створення безбар’єрного середовища, доступного для людей з інвалідністю, маломобільних груп населення, батьків із дитячими візочками, а також облаштування фонтану як візуальної та рекреаційної домінанти площі. Обидва дослідження підтвердили запит киян на якісний публічний простір у центрі міста.

Чому Бессарабська площа потребує змін?

Бессарабська площа — одна з центральних і найбільш відвідуваних локацій Києва. Вона розташована на перетині Хрещатика та Великої Васильківської вулиці й щодня приймає тисячі пішоходів, туристів і мешканців міста. Попри свою значущість, територія площі давно потребує комплексного оновлення: існуюча інфраструктура не відповідає сучасним стандартам доступності та комфорту міського середовища.

Проєкт благоустрою передбачає не лише естетичні зміни, а й функціональне переосмислення простору — з акцентом на безпеку, інклюзивність і зручність для всіх категорій користувачів. Наявність фонтану, за задумом авторів проєкту, має перетворити площу на повноцінне місце відпочинку в самому серці столиці.

Як громада залучається до обговорення проєкту?

Мондриївський підкреслив принципову різницю між стихійними зверненнями окремих активістів і науково організованим соціологічним дослідженням. На його думку, лише репрезентативні дані дають змогу зрозуміти реальну позицію більшості киян, а не окремих зацікавлених груп.

Такий підхід відповідає загальній тенденції до залучення мешканців до прийняття рішень щодо розвитку міста. Як ми раніше писали, практика громадських обговорень та опитувань поступово стає невід’ємною частиною містобудівних процесів у Києві. Залучення незалежних соціологічних компаній додає цьому процесу прозорості та довіри з боку суспільства.

Варто зазначити, що проєкти подібного масштабу нерідко викликають дискусії серед містян. Як ми раніше писали, реконструкція публічних просторів у центрі Києва завжди супроводжується широким суспільним обговоренням, а думки мешканців можуть кардинально розходитися залежно від того, яку аудиторію охоплює опитування.

Що турбує критиків: 17% проти та чотири петиції

Те саме дослідження Gradus Research показало: 17% опитаних киян не підтримують реконструкцію — 11% категорично проти, ще 6% скоріше не схвалюють ідею. У соцмережах мешканці критикують розміщення зони відпочинку «між двома шосе» та великий обсяг бетону в концепції. На сайті КМДА зареєстровано чотири петиції щодо проєкту — зокрема, із пропозицією встановити пам’ятний знак українському кобзарству. Столична Рада безбар’єрності ухвалила рішення залучити фахівців з універсального дизайну до доопрацювання концепції. Як ми раніше писали, до 2027 року біля Бессарабського ринку мають завершити облаштування площі з фонтаном і пандусами.

Чому це важливо знати

Бессарабська площа — символічний центр Києва, яким щодня користуються тисячі людей. Її благоустрій безпосередньо вплине на якість міського середовища, доступність простору для всіх категорій мешканців і туристичну привабливість столиці. Те, що рішення спирається на репрезентативні соціологічні дані, свідчить про прагнення міської влади враховувати думку громади, а не ухвалювати рішення кулуарно.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, барокова брама на місці Золотих воріт — ще один приклад дискусії про збереження і трансформацію центру Києва. Також ми повідомляли, що прокуратура відстоює в суді пам’ятку археології в центрі міста.