Що таке Стратегічна ціль 5 і навіщо вона потрібна

Попередня Стратегія державної міграційної політики, схвалена Урядом ще у липні 2017 року розпорядженням Кабінету Міністрів № 482-р, була розрахована на період до кінця 2025 року. У ній інтеграція іноземців і осіб без громадянства була окремим розділом, але на практиці її впровадження здебільшого зводилося до оформлення документів, а не до системної політики. Тепер ДМС разом із партнерами готує наступний документ — уже на період після 2025 року, і ціль 5 у ньому прямо прив’язана до європейських практик.

Панель зібрала представників Державної міграційної служби, центральних органів виконавчої влади, міжнародних партнерів і громадських організацій, а також експертне середовище. Проєкт стратегічної цілі на панелі презентувала Ірина Сушко — експертка, залучена від Міжнародної організації з міграції, провідна українська фахівчиня з питань управління кордонами, свободи пересування та міграційної політики.

Що не так із поточною інтеграційною політикою в Україні

Ключова проблема, яку зафіксували учасники панелі, — фрагментарність. На сьогодні в Україні відсутня комплексна система ознайомлення мігрантів із законодавством, культурою та мовою, а окремі ініціативи мають обмежене охоплення й не складаються в єдину картину. Іноземець, який на законних підставах живе у Києві, фактично залишається сам на сам з пошуком інформації про свої права, обов’язки й доступ до базових сервісів.

Окремо на панелі наголосили, що інтеграція — це двосторонній процес. Він вимагає не лише адаптації іноземців, а й готовності українського суспільства до відкритості, міжкультурного діалогу і забезпечення рівних прав. У ситуації, коли Україна одночасно прямує до ЄС і сама є джерелом мільйонів біженців за кордоном, питання того, як країна приймає іноземців у себе, стає частиною політичного іспиту на зрілість.

Які конкретні реформи обговорили учасники

У межах панелі експерти окреслили напрями реформування політики інтеграції: законодавче визначення самого поняття «інтеграція»; посилення координації між органами влади; розробка національної програми інтеграції мігрантів; створення мережі інтеграційних центрів і доступних мовних курсів; залучення роботодавців та освітніх установ; забезпечення доступу до освіти та соціального захисту; впровадження механізмів моніторингу дотримання прав мігрантів; протидія ксенофобії, расизму і мові ворожнечі.

Окрему увагу приділили тому, щоб державна політика враховувала потреби різних груп. Студент, який приїхав вчитися до київського університету, трудовий мігрант, найнятий на український завод, і шукач міжнародного захисту, який тікає від війни чи переслідувань, мають зовсім різні сценарії інтеграції — і документи, і сервіси повинні це враховувати. Крім того, учасники обговорили роль бізнесу: роботодавці де-факто і так виконують частину інтеграційної роботи, але без формальної рамки.

Чому євроінтеграція вимагає змін саме в цій сфері

Для України приведення міграційного законодавства у відповідність до права Європейського Союзу — один із пріоритетів ДМС на 2026 рік, зафіксований у публічному звіті служби. Без цього кроку неможливо закрити відповідні переговорні кластери на шляху до ЄС, адже Союз вимагає від держав-кандидатів чітких правил інтеграції іноземців, захисту їхніх прав і механізмів моніторингу.

23 березня 2026 року в Києві вже відбулася аналогічна панель — про Стратегічну ціль 7, яка стосується вдосконалення системи міжнародного захисту за стандартами ЄС. За результатами нинішньої зустрічі учасники дійшли згоди щодо потреби продовжувати діалог для формування збалансованої політики інтеграції, яка, з одного боку, відповідатиме стандартам ЄС, з іншого — забезпечуватиме дотримання прав мігрантів і сприятиме соціальній згуртованості.

Чому це важливо знати

Для пересічного киянина історія з «Стратегічною ціллю 5» виглядає далекою від щоденних турбот. Але саме від таких панелей і документів залежить, чи з’явиться у столиці мережа інтеграційних центрів, куди іноземний студент чи працівник зможе прийти по мовний курс і роз’яснення своїх прав, замість того щоб шукати відповіді у випадкових чатах. Від цього також залежить, як український роботодавець легально працевлаштує фахівця з третьої країни — і чи не зазнає при цьому корупційних ризиків. Нова стратегія має шанс перетворити фрагментарні ініціативи на сталу політику.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, у Києві викрили цілий канал легалізації іноземців під виглядом волонтерів — саме такі корупційні схеми і мала б закрити системна інтеграційна політика. Також ми повідомляли, що з 1 січня 2026 року в Україні зросли тарифи на паспортні послуги — ID-картка коштує від 618 грн, і ці зміни безпосередньо торкаються й іноземців, які оформлюють документи через ЦМУ ДМС у Києві. А у цьому матеріалі розбирали справу про майже 9 000 доларів за незаконну переправку через кордон — ще один бік міграційних процесів, з яким системно працює поліція і прикордонники.