Що ухвалили 18 грудня

Київська міська рада проголосувала за декомунізацію 15 об’єктів, серед яких Житній ринок на Подолі. Проєкт передбачає демонтаж елементів металевого панно «Із варяг у греки» з назвами російських міст.

Ключова проблема: металеве панно входить до предмета охорони пам’ятки, яку КМДА внесла до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини 30 липня 2025 року. Питання продажу або оренди ринку, про яке попереджав активіст Дмитро Перов 16 грудня, на засіданні не розглядали — можливо, його знову зняли з порядку денного, як це сталося 4 грудня.

Юридичні колізії навколо охорони

Житній ринок опинився в юридичному вакуумі через три ключові проблеми.

По-перше, хоча КМДА внесла будівлю до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини, Міністерство культури досі не надало офіційного статусу пам’ятки. Причина — формулювання «предмета охорони» від КМДА дозволяє «коригування» під час реставрації, що суперечить принципам охорони культурної спадщини.

• По-друге, закон про декомунізацію не передбачає автоматичного знищення творів монументального мистецтва. Для об’єктів з художньою цінністю допускається контекстуалізація замість повного демонтажу. Питання залишається відкритим: демонтують лише назви міст чи все панно цілком.
• По-третє, якщо продаж ринку все ж відбудеться, проєкт договору не містить зобов’язань щодо реставрації. Стаття 23 Закону «Про охорону культурної спадщини» забороняє продаж навіть щойно виявлених об’єктів без охоронного договору.

«Предмет охорони має фіксувати цінність об’єкта, а не дозволяти зміни залежно від ступеня руйнування», — пояснює експертка з культурної спадщини Олена Борисова у своєму Facebook.

Бессарабський ринок як застереження

10 грудня відкрився Бессарабський ринок після реконструкції — замість класичного ринку кияни побачили фудкорт на 400 посадкових місць з 17 фудкорнерами та баром. Загальний обсяг інвестицій становив близько $3,5 мільйона.

Активісти критикують проєкт як незаконний.

«Мінкульт не погоджував реконструкцію пам’ятки національного значення, а КМДА показує майбутньому власнику вірний шлях», — заявив Дмитро Перов.

Експерти побоюються подібного сценарію для Житнього ринку: продаж без чітких зобов’язань може призвести до втрати автентичності історичної будівлі.

Житній ринок — один із найстаріших у столиці, на цьому місці торгували з XV століття. Сучасна будівля 1980 року була найбільшим критим ринком в Європі на момент відкриття з 1350 торговими місцями.

Що буде далі

Питання продажу Житнього ринку може повернутися на наступне засідання Київської міської ради. Олена Борисова планує офіційний запит до Департаменту охорони культурної спадщини КМДА про уточнення предмета охорони. Громадська група «Житній буде жити» пропонує альтернативу приватизації — державно-приватне партнерство, яке дозволить зберегти історичну цінність об’єкта.

Кияни можуть вплинути на ситуацію через петиції, звернення до депутатів Київради та участь у громадських обговореннях. За даними Kyiv.news, питання майбутнього історичних ринків залишається одним із найрезонансніших для столичної громади.

Чому це важливо знати

Житній ринок — це не просто торговельний об’єкт, а частина історії Подолу та Києва загалом. Рішення про декомунізацію без чіткого охоронного статусу створює небезпечний прецедент, коли історичні елементи можуть зникнути під виглядом «коригування». Досвід Бессарабського ринку показує: без жорстких юридичних гарантій реконструкція може знищити автентичність пам’ятки.

Для киян важливо розуміти юридичні колізії навколо історичної спадщини, адже кожне рішення Київради формує обличчя міста на десятиліття вперед. Житній ринок може стати або прикладом успішного збереження історії, або чергової втрати культурної спадщини столиці.