Перейти до основного вмісту

Ікона Богородиці на Золотих воротах: образ, що дарував перемогу

Золоті ворота в Києві з надбрамною Благовіщенською церквою були не лише оборонною, а й сакральною спорудою. Над воротами здавна містилася ікона Богородиці з Немовлям, про яку згадує літопис ще від 1151 року. Сьогодні на північному фасаді павільйону Золотих воріт можна побачити мозаїчний образ Богородиці Нікопеї — «Тої, що дарує перемогу», — створений художником-монументалістом Леонідом Тоцьким, повідомляє Національний заповідник «Софія Київська».

12 Червня 2026 о 16:33|Культура|⏱ 3 хв читання|Поділитися:
Художники-мозаїсти у майстерні працюють над мозаїчним образом Богородиці Нікопеї для Золотих воріт у Києві
Фото: Національний заповідник «Софія Київська» | 1920×1080

Що відомо про ікону над Золотими воротами з літопису?

Перша згадка про ікону на фасаді Золотих воріт міститься в літописі від 1151 року. У розповіді про боротьбу за Київ між київським князем Ізяславом Мстиславовичем і суздальським князем Юрієм Долгоруким згадується свята Богородиця, «що є над Золотими воротами»: «А їй нас судити, Пречистій Владичиці, із Сином своїм і Богом нашим, у сей вік і в будучий». Отже, над головною брамою давнього Києва знаходилася ікона Богородиці з Немовлям. За традицією, образ містився в арковому заглибленні над воротами.

Як виглядав образ Богородиці Нікопеї?

До найбільш давніх і поширених образів належить образ Богородиці Нікопеї — «Тої, що дарує перемогу». Це зображення Богородиці, яка тримає в руках щит із образом Христа Немовляти. Така іконографія мала особливий містозахисний і воїнський сенс: Богородиця Нікопея вважалася хранителькою держави, що дарує перемогу в праведній боротьбі.

Чому Нікопея мала «воїнський» сенс?

Ікону Богородиці Нікопеї візантійські імператори ставили на тріумфальну колісницю, коли в’їжджали в столицю після перемог. Образ сприймали як небесний захист правителя і всієї держави. Так було і на Русі — Богородиця Нікопея багато значила для молодих християнських держав, які бачили в ній покровительку у боротьбі за власні землі. Тож розміщення саме цього образу над головною брамою Києва було глибоко символічним.

Що таке надбрамна церква?

Надбрамна церква — храм, зведений безпосередньо над воротами міста, фортеці чи монастиря. Така споруда поєднувала дві функції: оборонну та сакральну. Брама була найвразливішим місцем укріплень, тому над нею ставили храм — вважалося, що місто захищає не лише мур, а й небесні сили. Благовіщенська церква над Золотими воротами — саме такий приклад: парадний в’їзд до Києва був водночас його духовним щитом. Про долю інших київських брам ми розповідали в матеріалі про барокову браму, що постала на місці Золотих воріт.

Хто створив сучасну мозаїку на фасаді Золотих воріт?

Образ Богородиці Нікопеї було встановлено на північному фасаді Золотих воріт напередодні Дня Києва — про це повідомляє заповідник «Софія Київська», датуючи подію 2016 роком. Автор мозаїчної композиції — відомий художник-монументаліст Леонід Тоцький. Меценатом проєкту влаштування мозаїчного панно на фасаді павільйону Золотих воріт став С.О. Довгий. Так давня літописна традиція — образ Богородиці над головною брамою міста — отримала нове життя в мозаїці.

Чому це важливо знати

Золоті ворота — один із небагатьох свідків Києва княжої доби, що дійшов до нас. Ікона Богородиці над брамою нагадує: для давніх киян місто захищали не лише мури, а й віра. Відновлений мозаїчний образ Нікопеї — це місток між літописом 1151 року і сучасністю. Знаючи такі деталі, ми бачимо в знайомій пам’ятці не просто туристичний об’єкт, а живу історію міста, яка триває вже майже тисячу років.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Київська брама Старої Печерської фортеці: як зникла барокова пам’ятка. Також ми повідомляли, що Костел Святого Олександра: Малевич, Шевченко і планетарій.

Автор
Ікона Богородиці на Золотих воротах: образ, що дарував перемогу
Гринчук Віталій
Журналіст kyiv.news

Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.

Усі статті автора →