Чому будівництво костелу затяглося на чверть століття?

Зведення храму розпочалося з великими труднощами: осипання ґрунту та хронічна нестача коштів не раз зупиняли роботи. Ситуацію ускладнило польське повстання — після нього священнослужителі були змушені залишити Київ, і недобудована споруда певний час стояла пусткою. Лише 1835 року поміщик Антоній Савицький виділив кошти на завершення будівництва, що врешті дозволило довести справу до кінця.

Для зведення використали відому світло-жовту київську цеглу з заводу родини Ейсманів. З цього ж матеріалу будували університет, гімназії та Кадетський корпус — тож храм органічно вписався в архітектурний контекст тогочасного міста. У середині XIX століття, коли забудова Хрещатика була переважно малоповерховою, костел вважався справжньою архітектурною домінантою центральної частини Києва.

Який зв’язок між костелом і Тарасом Шевченком та Казимиром Малевичем?

Улітку 1846 року Тарас Шевченко створив акварель із зображенням храму — на той час він мешкав неподалік і працював у складі Археографічної комісії. Ця робота є одним із небагатьох прижиттєвих зображень костелу й цінним історичним свідченням його вигляду в середині XIX століття.

Ще одна відома особистість, пов’язана з цим місцем, — художник-авангардист Казимир Малевич. 1 березня 1879 року його охрестили саме тут. Цей факт підтверджує метрична книга Київського деканату, яка зберігається в Центральному державному історичному архіві Києва. Таким чином, стіни костелу пам’ятають і великого українського поета, і майбутнього автора «Чорного квадрата».

Що відбувалося з храмом у радянські часи?

Радянський період став для костелу часом важких випробувань. У 1937 році заарештували останнього настоятеля Сигізмунда Кваснєвського та кількох вірян — їх згодом розстріляли. Сама будівля в різні роки слугувала гуртожитком, сховищем і музеєм атеїзму. З 1952 до 1982 року тут працював планетарій — одне з найбільш промовистих символічних переосмислень сакрального простору в радянському Києві.

Після повернення громаді храм поступово відновив свою духовну місію. 25 червня 2001 року під час візиту до України костел відвідав Папа Іван Павло II. На згадку про цю подію він подарував храму золоті чашу та дискос — реліквії, які зберігаються тут і сьогодні.

Яке місце займає костел у сучасному Києві?

Сьогодні Костел Святого Олександра є кафедральним собором римо-католицької громади Києва. Він продовжує виконувати роль важливого духовного та просвітницького центру міста, а його назва закріпилася в міській топоніміці — саме від нього отримала свою назву вулиця Костьольна. Збереження сакральної архітектури міста залишається одним із пріоритетів культурної політики Києва. Храм є пам’яткою архітектури й охороняється державою, що важливо в умовах воєнного часу, коли культурна спадщина перебуває під особливою загрозою.

Чому це важливо знати

Костел Святого Олександра — не просто релігійна споруда, а живий зріз київської історії, пов’язаний з іменами Шевченка і Малевича, польськими повстаннями і радянськими репресіями. Розуміння таких місць формує глибше відчуття міської ідентичності й нагадує киянам, що навіть звична вулиця Костьольна несе в собі шари культурної пам’яті, які варто берегти.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, на тій самій Костьольній збереглася садиба та особняк Штейнгеля — ще один прихований шар київської архітектурної спадщини. Також ми розповідали про конкурс «Портрет Малевича», який щороку нагадує про київські корені художника.