Художник, якого врятували від нацистів

Ісак Тартаковський — видатний український художник, чиє життя нерозривно пов’язане з трагедією Другої світової війни. Під час нацистської окупації Вінниці він дивом вижив завдяки родині Савчуків: Степан, Надія та Лідія Савчуки, ризикуючи власним життям, переховували художника від переслідувань. За цей подвиг усі троє були удостоєні звання Праведників народів світу. Музей уже представляє їхню історію в межах проєкту «Портрети», присвяченого українцям — Праведникам народів світу.

Раніше до фондової колекції музею ввійшли роботи Тартаковського, присвячені трагедії Голокосту, — у них митець, спираючись на власний досвід нацистських переслідувань, художньо осмислив одну з найтрагічніших сторінок війни. Нове надходження репрезентує інший етап його творчого шляху — 1970–1980-ті роки, коли художник звертається до тем пам’яті, людської гідності, повоєнного відродження та внутрішнього світу людини.

Що означає це надходження для музею

Генеральний директор музею Юрій Савчук, приймаючи роботи на довічне зберігання, підкреслив їхню особливу цінність: «Цей акт має грандіозне значення не лише для Музею, а й як значна мистецька подія. Сьогодні, коли Україна знову переживає війну, ми особливо гостро відчуваємо ціну людського життя, свободи й миру. Саме тому для нас надзвичайно важливо зберігати пам’ять про внесок українців у перемогу над нацизмом та осмислювати її крізь сучасний досвід».

Разом нові та раніше зібрані роботи формують цілісніше уявлення про творчу еволюцію Ісака Тартаковського і показують, як особиста пам’ять про війну проходить крізь різні періоди його мистецького шляху.

Картина доньки — про надію після руйнування

Особливе місце серед переданих творів посідає полотно Людмили Будовської «Повернення», написане 1984 року. Картина розповідає про солдата, який після війни повертається до зруйнованого дому, де його зустрічає син. Попри біль втрат, головною темою полотна залишається надія — символом мирного майбутнього стали голуби, на яких дивляться батько й син.

«Мені було 26 років, коли я написала цю картину. Вона про те, що після війни обов’язково починається нове життя. Попри все, людина знаходить у собі сили відбудовувати дім, ростити дітей і вірити в мир», — згадує Людмила Будовська.

Передані твори суттєво доповнюють мистецьку спадщину Ісака Тартаковського у зібранні столичного музею і дозволяють повніше осягнути його внесок в українське мистецтво.

Джерело: Вечірній Київ