Як виглядав будинок на Хрещатику, 19?

Історія споруди розпочалася у 1870-х роках, коли на садибі по вул. Хрещатик, 19 було зведено двоповерховий будинок. У 1874 році архітектор О. Шіле надбудував будівлю ще одним поверхом і провів її реконструкцію, надавши споруді більш представницького вигляду.

У 1880-х роках власники будинку Густав і Альберт Зейделі замовили чергове оновлення споруди. Роботи виконав архітектор В. Сичугов, який перепроектував будівлю під розміщення аптеки. Саме тоді фасад набув характерного асиметричного вигляду з ліпленими прикрасами. Особливо вирізнялися два ризаліти — виступи фасаду — з балконами у півциркульних прорізах, що надавало будівлі вишуканого еклектичного характеру, типового для київської архітектури другої половини XIX століття.

Що трапилося з будівлею під час Другої світової війни?

Доля будинку Зейделів, як і багатьох інших споруд центрального Хрещатика, виявилася трагічною. Під час пожежі 1941 року, яка знищила значну частину головної вулиці Києва, будівля зазнала серйозних пошкоджень. Після 1943 року рештки споруди були остаточно розібрані.

Пожежа на Хрещатику у вересні 1941 року стала однією з найбільших містобудівних катастроф в історії Києва. Тоді вогонь знищив або серйозно пошкодив десятки будівель уздовж головної вулиці міста, серед яких були зразки архітектури різних епох — від класицизму до еклектики та модерну. Частина будівель згоріла внаслідок підривів, закладених радянськими військами під час відступу, частина — через подальші бойові дії.

Що знаходиться на місці будинку сьогодні?

Після визволення Києва та завершення Другої світової війни центральна частина Хрещатика була відбудована заново у стилі радянського монументального класицизму за проектами, затвердженими у 1944–1947 роках. Садиба по Хрещатику, 19 у цю забудову не увійшла.

Нині на місці колишнього будинку Зейделів розташована пішохідна зона Майдану Незалежності — головного громадського простору сучасного Києва. Жодних нагадувань про архітектурну пам’ятку XIX століття тут не збереглося. Будинок залишається одним із багатьох зниклих об’єктів, які документує проєкт «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

Втрата таких споруд, як будинок Зейделів, позбавила Київ значної частини автентичної забудови епохи еклектики — архітектурного стилю, що панував у місті в останній третині XIX — на початку XX століття. Як ми раніше писали, саме ця епоха сформувала неповторний характер дореволюційного Хрещатика з його багатоповерховими прибутковими будинками, готелями та торговельними закладами.

Що таке ризаліт і чому він був важливим елементом фасаду?

Ризаліт — це виступаюча вперед частина фасаду будівлі, що проходить по всій її висоті. В архітектурі еклектики, до якої належав будинок Зейделів, ризаліти виконували як декоративну, так і функціональну роль: вони урізноманітнювали площину фасаду, створювали гру світла й тіні та слугували конструктивною основою для розміщення балконів.

Асиметричне розташування двох ризалітів із балконами у півциркульних прорізах робило будинок на Хрещатику, 19 помітним об’єктом міського середовища. Подібні прийоми широко використовувалися у київській архітектурі того часу і добре помітні на збережених спорудах — зокрема, на окремих будинках Подолу та Липок. Як ми раніше писали, еклектика другої половини XIX століття є одним із найбагатших, але найменш вивчених пластів київської архітектурної спадщини.

Чому це важливо знати

Будинок Зейделів на Хрещатику, 19 — один із символів масштабних втрат київської архітектурної спадщини XIX століття. Розуміння того, яким був Хрещатик до 1941 року, допомагає усвідомити глибину культурної та містобудівної шкоди, завданої місту під час Другої світової війни, і підкреслює важливість збереження тих пам’яток, що ще залишилися.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Київська біржа 1886 року на Хрещатику — ще одна маловідома архітектурна перлина, про яку мало хто знає. Також ми розповідали про неоготичне училище залізничної колонії — черговий зразок київської архітектурної спадщини, що безслідно зникла.