«Пряничний будиночок» на Шовковичній, 19: 124 роки неоготики в Липках

На вулиці Шовковичній, 19 у київських Липках стоїть один із найнезвичніших будинків міста — прибутковий будинок барона Ікскюль-Гільденбанда, зведений у 1901–1902 роках. Через рясний декор його фасад нагадує казковий «пряничний будиночок». За ефектними башточками та стрілчастими вікнами — понад 120 років київської історії, баронський рід із XII століття і знамениті мешканці.

22 Травня 2026 о 11:30|Культура|⏱ 3 хв читання|Поділитися:

Неоготичний будинок Ікскюль-Гільденбанда на вулиці Шовковичній, 19 у Липках — колаж фасаду, башточок та архітектурних деталей пам'ятки 1902 року

Фото: Реновація UA | 1920×1080

Хто і навіщо побудував цей будинок

Садиба спочатку належала Володимиру Ікскюль-Гільденбанду — полковнику Київського арсеналу, члену міської управи та гласному Міської думи. Рід Ікскюль-Гільденбандів сягає корінням XII століття. У 1648 році його представники отримали баронський титул грамотою шведської королеви.У 1897 році барон Василій Ікскюль-Гільденбанд успадкував садибу і продав її частину. Саме на тій ділянці новий власник згодом зведе відомий «Шоколадний будиночок» — сусіда й архітектурного ровесника нашого «замку».У 1901–1902 роках на частині садиби, що залишилася, звели прибутковий будинок за проєктом інженера Миколи Вишневського. Башточки, стрілчасті вікна, аркбутани та інші елементи неоготики тут — не лише декор. Вони підкреслювали статус власника: в тогочасному Києві архітектура говорила мовою соціальної ієрархії.

Як жили тут люди понад сто років тому

Будинок проєктувався для заможних орендарів: на кожному поверсі було лише по дві великі квартири від 5 до 7 кімнат. Побут відповідав епосі — пральні, окремі льохи, кімнати для кучерів, стайні та сараї. Парадні приміщення обігрівали сім теракотових камінів.У 1912–1918 роках будинок змінив чотирьох власників, а в 1919 році його націоналізували. Великі квартири перепланували на комунальні. Під час Другої світової війни будівля горіла, пізніше її відновили.

Відомі мешканці: поет і академік

З 1940 року до середини липня 1941 року у будинку жив Микола Бажан — поет, перекладач і науковець, одна з ключових постатей українського літературного процесу XX століття. Серед мешканців також був Павло Першин — професор і директор Інституту економіки Академії наук УРСР.

Що з будинком сьогодні

На початку 2000-х будівлю капітально відремонтували та відновили первісний вигляд фасаду. Щоправда, із семи готичних веж, які колись вінчали споруду, до реставрації збереглася лише одна. Нині будинок є пам’яткою архітектури й одним із найбільш упізнаваних будинків Липок. Як ми раніше писали, Липки зберігають ще чимало таких будівель — наприклад, особняк Полякова на Грушевського.

Чому це важливо знати

Будинок на Шовковичній, 19 — наочний приклад того, як київська архітектура початку XX століття поєднувала художні амбіції із соціальним посланням. Неоготика тут — не просто стиль, а мова, якою заможний Київ представляв себе місту. Збережені деталі фасаду й понині дають змогу читати цю мову.