Які заходи вжала прокуратура

За матеріалами провадження, прокуратура вже скерувала до суду документи щодо накладення арешту на земельну ділянку із забороною проведення подальших будівельних робіт, а також щодо арешту будівельної техніки. Ці забезпечувальні заходи мають зупинити будь-яку діяльність на ділянці до завершення розслідування.

Будівля, яку руйнує забудовник, вважається останньою збереженою житловою садибою колишнього селища Осокорки, заснованого наприкінці XVIII століття. Згідно з історичними даними, селище існувало приблизно з 1799 року, а його найвідомішою спорудою була церква Іоанна Богослова 1869 року будівництва, яку розібрали у 1930-х роках. Після знищення церкви дерев’яна садиба на Завальній залишалася єдиною згадкою про колишнє поселення, що дало назву одному з найбільших житлових масивів Києва.

Це був рідкісний зразок лівобережної дерев’яної архітектури з автентичним різьбленим декором — флористичними та тваринними мотивами, характерними для архітектурних традицій Полтавщини та Чернігівщини. Садиба не мала офіційного статусу пам’ятки культурної спадщини, і в ній тривалий час ніхто не проживав.

Який проєкт планують на місці садиби

Як ми раніше повідомляли, у грудні 2025 року архітектор Микола Віхарєв представив проєкт 23-поверхового офісно-житлового комплексу із підземним паркінгом замість історичного будинку. Забудовник називає ці роботи «реконструкцією шляхом надбудови». Водночас ТОВ «Осокор девелопмент» стверджує, що ніякого будівництва на ділянці не планується, а йдеться виключно про реконструкцію існуючої будівлі.

Таке формулювання є типовим для забудовників, які використовують юридичну різницю між «будівництвом» і «реконструкцією» для обходу дозвільних процедур. Фактично ж «реконструкція шляхом надбудови 23 поверхів» із підземним паркінгом на місці одноповерхової дерев’яної садиби означає її повне знищення та зведення нової споруди.

Хто видав дозвіл на роботи

За інформацією Дмитра Перова, дозвіл на проведення робіт, які прокуратура кваліфікує як самочинні, підписала Марина Соловйова — директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Водночас сам Департамент цю інформацію офіційно спростував, заявивши, що жодних дозволів на будівництво не надавав.

Консультативна рада Департаменту двічі — 18 грудня 2025 року та 12 лютого 2026 року — розглядала оцінку впливу проєкту реконструкції на історичне середовище. На першому засіданні запропонували доповнити дослідження додатковими точками візуального сприйняття майбутньої забудови. На другому — схвалили вже оновлені матеріали. Формально Департамент не погоджував будівництво, але затвердив документацію, яка стала передумовою для його початку.

Проєкт представив архітектор Микола Віхарєв. Утім, в архітектурному бюро viharev restavration цю інформацію публічно заперечили.

Згідно зі статтею 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Чому руйнування на Осокорках — системна проблема

Знесення садиби на Осокорках — не поодинокий випадок. Як ми повідомляли у грудні 2025 року, на київському Подолі під час війни забудовники продовжують знищувати історичні будівлі попри мораторій та активні судові процеси. У липні 2024 року невідомі за допомогою важкої техніки знесли садибу Зеленських 1890 року на Тургенєвській — ще один випадок, коли ні петиція киян, ні рішення Київради не змогли зупинити руйнування.

Ситуація ілюструє системну проблему: формальне розмежування повноважень між різними відомствами створює «сіру зону», яка дає змогу обходити заборони. Будівництво офіційно «не погоджують», але одночасно схвалюють документацію, без якої роботи не могли б розпочатися. Відсутність у садиби на Завальній офіційного статусу пам’ятки культурної спадщини робить її юридично вразливою перед забудовниками, які діють у межах цієї правової невизначеності.

Що можуть зробити кияни

Активісти закликають мешканців міста підписати петицію на захист останньої історичної забудови Осокорків та не допустити зведення на її місці багатоповерхової споруди. Підписати можна на сайті Київської міської ради або через платформу «Київ Цифровий». Набрана необхідна кількість голосів зобов’яже міську раду офіційно розглянути питання збереження садиби та визначити подальшу долю ділянки.

Раніше ми писали

Активіст Дмитро Перов і пам’яткоохоронці раніше подали заяву до прокуратури на захист історичної забудови Подолу, де також фіксують системне знищення старовинних будинків під час війни.