Що сталося

На засіданнях Консультативної ради Департаменту 18 грудня 2025 року та 12 лютого 2026 року розглядалась оцінка впливу проєкту «Реконструкція житлового будинку під багатофункціональний комплекс з об’єктами громадського та соціально-побутового призначення з підземним паркінгом» за адресою вулиця Завальна, 2-Д у Дарницькому районі Києва.

На першому засіданні Консультативна рада рекомендувала доповнити дослідження точками візуального сприйняття об’єкту. На другому — схвалила доопрацьовані матеріали. Департамент наголосив, що жоден проєкт будівництва або реконструкції на засіданнях не розглядався і не схвалювався, а дозволів чи інших документів дозвільного характеру відомство не надавало.

Проте пам’яткоохоронний активіст Дмитро Перов стверджує, що дозвіл на реконструкцію надала директорка Департаменту Марина Соловйова. За його інформацією, у грудні 2025 року архітектор Микола Віхарєв представив проєкт 24-поверхового офісно-житлового комплексу із дворівневим підземним паркінгом замість історичного будинку. Нині на ділянці вже працює будівельна техніка, яка зносить одну з останніх збережених дерев’яних садиб колишнього селища Осокорки.

Чому це відбувається

Ситуація ілюструє типову для Києва схему: формально відомство не погоджує будівництво, але схвалює документацію, яка стає передумовою для його початку. Оцінка впливу на зону охоронюваного ландшафту — обов’язковий етап перед отриманням будівельних дозволів. Схвалення цього документа фактично знімає одну з ключових перешкод для забудовника.

Земельна ділянка на Завальній, 2-Д належить до території індивідуальної садибної забудови за Генпланом Києва. Крім того, вона розташована в межах пам’ятки «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпро», де зведення масштабних житлових комплексів заборонено законом. Саме ця норма тривалий час захищала малоповерхові дачі, які можна побачити з вікна поїзда метро на перегоні «Видубичі» — «Славутич».

Хто відповідає

За охорону культурної спадщини у Києві відповідає Департамент охорони культурної спадщини КМДА на чолі з директоркою Мариною Соловйовою. Вона обіймає посаду з вересня 2023 року за розпорядженням мера Віталія Кличка. Соловйова є депутаткою Київської міської ради від фракції «Удар».

Департамент у своїй заяві послався на статтю 19 Конституції України, підкресливши, що діє лише в межах повноважень, і зауважив, що надання дозволів на будівництво не входить до його компетенції. Водночас саме Департамент погоджує документацію, пов’язану з впливом забудови на охоронні зони.

Що роблять зараз

На ділянці біля станції метро «Осокорки» тривають роботи з демонтажу дерев’яної садиби на Завальній, 2б, яку активісти вважають однією з останніх споруд історичного селища Осокорки, заснованого наприкінці XVIII століття. Будівля була рідкісним зразком лівобережної дерев’яної архітектури — її фасади прикрашав автентичний різьблений декор із флористичними та тваринними мотивами, характерними для архітектурних традицій Полтавщини та Чернігівщини.

Громадські активісти намагаються привернути увагу правоохоронців та міської влади до ситуації. Департамент, зі свого боку, закликав медіа використовувати офіційні джерела і заявив про відкритість до комунікації.

Чому це важливо знати

Знесення історичної садиби на Осокорках вписується у ширшу тенденцію знищення культурної спадщини Києва. Як ми раніше повідомляли, під час війни на Подолі продовжують зносити історичні будівлі попри мораторій та активні судові процеси. Активіст Дмитро Перов, який б’є на сполох щодо Осокорків, є також першим заступником директора того ж Департаменту охорони культурної спадщини та однією з ключових фігур у зверненні до прокуратури щодо руйнування Подолу.

Ситуація ставить під питання ефективність системи захисту культурної спадщини в Києві: формальне розмежування повноважень дозволяє відомству заявляти, що воно «не погоджувало будівництво», водночас схвалюючи документацію, без якої це будівництво не розпочалося б. Як ми писали раніше, забудова в Києві часто відбувається без належного контролю і не в інтересах мешканців міста.

Раніше ми писали

У грудні 2025 року ми повідомляли про продовження знищення історичних будівель на Подолі. Також ми розповідали про звернення пам’яткоохоронців до прокуратури щодо руйнування споруд XIX століття на Кирилівській вулиці. Серед знакових прикладів невдалої забудови Києва — випадки, коли нові проєкти реалізовувалися без урахування історичного контексту.