Для кого це важливо

Технологія може стати корисним інструментом у повсякденному житті — наприклад, для роботи у шумному кафе. Але особливе значення вона матиме для людей, які втратили можливість говорити через ALS (бічний аміотрофічний склероз) або розсіяний склероз.

Як це працює

На відміну від інших нейроінтерфейсів, які зчитують активність мозку, AlterEgo фіксує намір говорити, «захоплюючи низхідну інформацію, що передається від черепних нервів до моторних одиниць назовні до пристрою, який носиться навколо вуха», — пояснює компанія. Для зворотного зв’язку з користувачем використовується кісткова провідність.

Це робить технологію менш інвазивною у двох аспектах: не потрібна імплантація, і користувачі мають більший контроль над тим, якими думками ділитися з пристроєм.

Демонстрація можливостей

У відеодемонстрації, яку Axios отримав першим, CEO компанії Арнав Капур показав, як прототип робить нотатки, надсилає запити до ШІ-агента та виконує інші завдання. Користувач може або беззвучно ворушити губами, або навіть просто думати про артикуляцію — при цьому зовнішні ознаки наміру говорити майже непомітні.

Витоки технології

Капур розпочав свою роботу в MIT і вперше продемонстрував базову технологію на конференції TED у 2019 році, про що тоді писав Axios.

«Важливо, що апаратне забезпечення не має доступу до даних мозку — це не ЕЕГ і не інвазивний нейронний запис», — наголосив Капур у заяві для Axios.

Невідомі деталі

AlterEgo поки не розкриває розмір компанії, обсяги фінансування та дату виходу продукту на ринок.

Наступні кроки

Арнав Капур детальніше представить технологію AlterEgo 17 вересня на саміті Axios AI+ у Вашингтоні.

Чому це важливо знати

Технологія AlterEgo відкриває новий напрям у розвитку інтерфейсів «людина-машина» та допоміжних технологій. Для України це має кілька важливих перспектив:

По-перше, медична складова — технологія може допомогти ветеранам і цивільним, які втратили можливість говорити через поранення або захворювання. Це особливо актуально в контексті війни та її наслідків.

По-друге, військове застосування — «мовчазні» команди можуть інтегруватися в системи управління дронами чи іншим обладнанням, що зменшить ризики перехоплення сигналів або збоїв у стресових ситуаціях.

По-третє, технологічний розвиток — інновації такого рівня показують, як швидко змінюється взаємодія між людиною та машиною: від клавіатур до голосових асистентів, а тепер — до інтерфейсів, які працюють з наміром говорити. Це може стати частиною майбутнього людства, де комунікація з технологіями стане ще природнішою та доступнішою для всіх.