Перейти до основного вмісту

У Відні на форумі обговорили роль України в європейській безпеці

У Відні відбувся міжнародний форум «Україна на передовій європейської безпеки: шлях до справедливого миру, відповідальності та людської гідності». Учасники обговорили роль України у зміцненні європейської безпеки, міжнародні механізми притягнення Росії до відповідальності та захист людської гідності в умовах російської агресії, повідомляє Фундація Пилипа Орлика.

6 Листопада 2026 о 12:10|Фундація Пилипа Орлика|⏱ 3 хв читання|Поділитися:
Інфографіка «Стоп паніка»: як поширювалися чутки, спростування й офіційні заяви про події в Петропавлівській Борщагівці
Учасники міжнародного форуму з питань безпеки та справедливого миру у Відні, листопад 2026 року
Фото: Фундація Пилипа Орлика

Найважливіше про Київ — у Telegram

Тривоги, тарифи, транспорт — коротко і без спаму

Підписатися

Принципи — не умови для переговорів

У виступі «На шляху до справедливого миру: відповідальність за російську агресію та роль Австрії й міжнародних організацій» Володимир Єльченко зосередився на умовах справедливого врегулювання російсько-української війни, міжнародно-правових механізмах відповідальності РФ та можливостях Австрії й міжнародних організацій, штаб-квартири яких розташовані у Відні, сприяти цьому процесу.

Дипломат наголосив на принциповій різниці між припиненням вогню та справедливим миром. «Умови можна обговорювати. Принципи — ні. Графік відведення військ, послідовність запровадження санкцій, архітектура гарантій, мандат моніторингової місії — усе це належить до сфери роботи дипломатів. Але територія, визнання анексій, чисельність нашої армії, наше право вступати до Європейського Союзу та обирати будь-який альянс — це не умови. Це сама держава», — заявив він.

Єльченко підкреслив, що припинення вогню має бути перевіреним, а не лише оголошеним, а наступним кроком — широка міжнародна конференція за участі всіх сторін-гарантів. Щодо відповідальності він окреслив чотири напрями: діяльність Міжнародного кримінального суду, створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії, відшкодування збитків та документування воєнних злочинів. «Мир без відповідальності говорить агресору лише одне: цей метод працює, спробуй знову пізніше», — зазначив дипломат.

Щодо ролі Австрії Єльченко закликав країну ратифікувати Конвенцію про створення Міжнародної комісії з розгляду заяв, використовувати майбутнє членство в Раді Безпеки ООН для підтримки міжнародного права та сприяти проведенню у Відні повноцінної міжнародної конференції після досягнення перевіреного припинення вогню. На завершення дипломат торкнувся становища українських військовополонених і цивільних, які перебувають у російському полоні.

Україна — постачальник, а не споживач безпеки

Ігор Харченко у виступі «Україна як незамінний постачальник безпеки» наголосив, що Україна є не споживачем європейської безпеки, а її невід’ємним складником. «Події нашого часу довели, що Україна не є споживачем європейської безпеки. Україна — її незамінний постачальник. Без України немає безпечної Європи, а без безпечної Європи немає стабільної трансатлантичної спільноти», — заявив він.

Харченко нагадав, що Україна робила внесок у міжнародну безпеку задовго до початку російської агресії: українські військовослужбовці брали участь у миротворчих місіях ООН на Балканах, у Лівані, Сьєрра-Леоне, Ліберії, Демократичній Республіці Конго та інших країнах. Загалом понад 40 тисяч українських миротворців служили під прапором ООН. Дипломат також нагадав, що Україна стала першою пострадянською державою, яка приєдналася до програми НАТО «Партнерство заради миру», а згодом брала участь у всіх операціях Альянсу, до яких залучали країни-партнери.

Як ми раніше писали, Фундація Пилипа Орлика також долучалася до організації конференції про Україну та глобальну безпеку у Празі.

Раніше ми писали

Автор
У Відні на форумі обговорили роль України в європейській безпеці
Гринчук Віталій
Журналіст kyiv.news

Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.

Усі статті автора →