Пів хвилини і жодних перевірок

Для генерації достатньо звичайного фото з соцмереж — з вулиці, з роботи, зі шкільного випускного. Сервіси працюють як звичайні сайти з формою завантаження: обираєш зображення, пишеш запит, натискаєш кнопку. Автори таких інструментів свідомо рекламують їх, публічно створюючи підробки відомих людей заради переглядів і репостів, — і це швидко перетворює приватну шкоду на масову розвагу. Дослідницька компанія Graphika ще у вересні 2023 року нарахувала 34 сайти для «роздягання» фото із сумарними 24 мільйонами відвідувань за місяць — відтоді таких інструментів стало лише більше, а якість підробок зросла настільки, що відрізнити їх від справжніх знімків неозброєним оком дедалі важче.

Що каже закон

За поширення інтимних зображень особи без її згоди Кримінальний кодекс України передбачає до п’яти років позбавлення волі за статтею 162-1. Водночас застосування цієї норми саме до згенерованих штучним інтелектом підробок досі значною мірою сіра зона: окремої статті про дипфейки в кодексі поки немає, а судова практика лише формується. Зрушити ситуацію має законопроєкт №15379, зареєстрований 3 липня 2026 року: він уперше пропонує прямо назвати технології заміни обличчя, голосу чи тексту способом шахрайства — з покаранням від трьох до восьми років позбавлення волі. Документ уже передали профільному комітету, але це лише перший крок, і поширення підробок без фінансового мотиву він охоплює не повністю.

У світі процес пішов далі: у США ухвалено федеральний закон, який криміналізує публікацію інтимних зображень без згоди, включно зі створеними ШІ, і зобов’язує платформи видаляти їх протягом двох діб, а у Британії окремим злочином стало вже саме створення сексуалізованих дипфейків.

Що робити, якщо ви стали жертвою

Головне — не мовчати і фіксувати докази: зробити скриншоти з видимими адресами сторінок і датами, нікого не блокуючи до фіксації. Далі — поскаржитися адміністрації платформи, де поширено підробку (великі соцмережі видаляють такий контент за скаргою), і подати заяву до кіберполіції через сайт cyberpolice.gov.ua або найближче відділення поліції. Якщо фейк поширює знайома особа — це аргумент для цивільного позову про відшкодування моральної шкоди. Батькам варто поговорити з підлітками: «роздягання» однокласниць у чатах — уже не жарт, а кримінал.

Раніше ми писали

Раніше ми розповідали, як зграї ШІ-агентів навчилися маніпулювати громадською думкою, а також про те, що шахраї розсилають фейкові штрафи за ПДР від імені поліції.