Хрест Успенського собору Лаври: як реліквія 1941 року йде на реставрацію
Хрест з бані Успенського собору Києво-Печерської лаври — бароково-рококова пам’ятка доби Гетьманщини, шедевр українських ковалів — відправлено на реставрацію. Під час підриву собору радянськими диверсантами у 1941 році хрест упав разом із мурами й банями храму, але дивом уцілів. Після знаходження в руїнах і довгих десятиліть у тіні він потрапив до музейних фондів, а тепер отримає друге життя, повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ».

Як виглядає хрест і чим він унікальний?
Хрест є зразком бароково-рококового мистецтва доби Гетьманщини — і водночас свідченням майстерності українських ковалів тієї епохи. Колись реліквія була позолочена, проте більшість позолоти з часом зникла. Зберігся сам металевий виріб — із характерними для стилю вишуканими формами. За словами тих, хто тримав хрест у руках, від доторку до нього «справді пробігають мурашки по шкірі».
Що сталося з хрестом під час вибуху 1941 року?
У 1941 році радянські диверсанти підірвали Успенський собор — один із головних храмів Києво-Печерської лаври. Хрест упав разом із мурами та банями і був добутий із руїн уже після закінчення війни. Подальша доля реліквії довгий час залишалася в тіні. Лише на початку 2000-х вона потрапила до музейних фондів ДІАЗ «Стародавній Київ», нині підпорядкованих КНМЦ.
Скільки хрестів із собору збереглося насправді?
Довгий час вважалося, що після вибуху вцілів лише один хрест із бань собору — той, що нині зберігається в музеї Києво-Печерської лаври. Однак виявилося, що до наших днів дійшло принаймні два. Це відкриття надає проєктові реставрації особливої ваги: місто зберігає більше від своєї трагічної спадщини, ніж здавалося.
Хто відновлює реліквію і як це стало можливим?
Реставрацію реалізує Комунальний заклад «Центр консервації предметів археології». Проєкт став можливим завдяки зусиллям Тетяни Осінчук, Департаменту охорони культурної спадщини КМДА та співробітників заповідника. Логістичну підтримку забезпечили учасники ініціативи «Сміливі відновлювати». Після недавньої спроби росіян повторно знищити святиню відправлення хреста на реставрацію набуває подвійної символічності.
Що таке доба Гетьманщини в контексті мистецтва?
Гетьманщина — українська козацька держава XVII–XVIII століть — стала часом розквіту самобутнього мистецтва й архітектури. Саме тоді в Україні сформувався власний варіант бароко, який дослідники називають «козацьким бароко» або «мазепинським бароко». Для нього характерні пишна декоративність, вишукані металеві оздоби та позолота. Хрест Успенського собору — один із небагатьох артефактів, що матеріально зберегли цю традицію до наших днів. Про інші пам’ятки, які потребують уваги і збереження, читайте також у матеріалі про Замок Річарда на Андріївському узвозі.
Чому це важливо знати
Хрест Успенського собору — не просто музейний експонат. Це матеріальний свідок двох трагедій: радянського підриву 1941 року і сучасної російської агресії. Кожна врятована реліквія — це частина колективної пам’яті киян, яку не можна відбудувати заново. Реставрація таких предметів нагадує: збереження спадщини під час війни — це теж форма спротиву.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали, Меморіал Героїв Небесної Сотні: три проєкти реконструкції. Також ми повідомляли, що Шахраї зібрали понад мільйон гривень, видаючи себе за фонд Зеленської та UNICEF.

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.
Усі статті автора →









