Церква Миколи Притиска на Хориві: звідки легенда про злодія і причал
На вулиці Хорива, 5-а на Подолі стоїть барокова церква з незвичною назвою — Микола Притиска. На відміну від «Доброго» чи «Набережного», слово «Притиска» ховає за собою дві зовсім різні історії, розповідає «Реновація UA». Одна — про давній причал на річці Почайні, інша — про злодія, якого притиснула ікона.

Звідки походить назва «Притиска»
Існують дві версії походження назви. Перша — географічна: «притиска» могла означати «притика», тобто причал у гавані річки Почайни, що існувала тут ще в давньоруські часи. Поруч із причалом стояла дерев’яна церква Святого Миколая — покровителя купців і моряків.
Друга версія — легендарна. За народними переказами, злодій, який пробрався до храму, був притиснутий великою іконою Святого Миколая. З часом ця легенда й закріпила за церквою назву «Притиска». Саме тому, кажуть, місцеві злодії боялися навідуватися до цього храму.
Коли і як збудували сучасний храм
Сучасна мурована церква зведена у 1695–1707 роках на місці дерев’яної, збудованої 1631 року коштом київського міщанина на прізвисько Залізний Гріш. Архітектура поєднує українське бароко з пізнішими добудовами у стилі історизму.
Після великої пожежі 1811 року храм відновили під керівництвом архітектора Андрія Меленського — зберігши барокові форми, що було принципово важливим для тогочасної архітектури Києва. Меленський відомий як один із ключових зодчих доби класицизму в місті, тому збереження барокового силуету стало свідомим архітектурним рішенням.
Що збереглося всередині
Усередині храму — розписи різних періодів: від XVIII століття до кінця XX. Вони не утворюють єдиного стилю, але саме це створює відчуття «живої історії» — кожна епоха залишила свій шар.
Церква пережила пожежі, кілька перебудов, закриття у радянський час і частковий обвал під час реставрації у 1980-х роках. Попри це, її відновили — і сьогодні вона знову відкрита для вірян.
Чому це важливо знати
Церква Миколи Притиска — один із небагатьох барокових храмів Подолу, що дійшли до нас у впізнаваному вигляді. Вона пережила пожежу 1811 року, радянські закриття й реставраційні аварії. Поки кожна четверта будівля Подолу перебуває в аварійному стані, цей храм лишається живим свідком кількох століть київської історії.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали, на Подолі зберігся будинок-заїзд XVIII ст. із Сагайдачного, що вцілів після пожежі 1811 року — тієї ж, після якої відновлювали й церкву Притиска. А садиба Балабухи на Подолі — іще один рідкісний приклад споруди, що зберегла свій вигляд і дух до сьогодні.

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.
Усі статті автора →









