Заїзд XVIII ст. на Подолі: будинок Іщенка пережив пожежу 1811 року

Заїзд під кутом до сучасної вулиці
Будинок стоїть не паралельно вулиці Сагайдачного, а під кутом до неї — і це не помилка архітектора. Споруда розташована в глибині подвір’я вздовж давньої середньовічної вулиці, яка нині зникла. Саме давній шлях, а не сучасна магістраль, визначив орієнтацію будівлі. Поруч бруківкою позначено напрямок цього середньовічного шляху — нагадування про топографію Подолу, яка передувала плануванню XIX ст.
На початку XIX ст. будинок капітально перебудували. Але загалом він зберіг свій характер — заїзного двору, де зупинялися подорожні, що прибували до Подолу.
Від срібляра Іщенка до флігелю Балабухи
Будинок належав київському срібляреві Олексієві Іщенкові — звідси й неофіційна назва «будинок Іщенка». Згодом споруда перейшла до Семена Балабухи, який перетворив її на флігель — допоміжну будівлю в межах садиби. Таке переосмислення функції не рідкість для подільських будинків XIX ст.: перевід колишніх заїздів у статус господарських споруд відображав зміну структури власності та міського побуту.
Реставрація 1982 року та «Запорожці»
У 1982 році будинок пройшов реставрацію: відновлено класицистичний вигляд фасадів, проте інтер’єри було переплановано. Тоді ж поруч бруківкою позначили напрямок зниклого середньовічного шляху — спроба зберегти міську пам’ять у мощенні.
На початку 1980-х перед будинком встановили скульптурну групу «Запорожці» роботи Леоніда Орленка. Козацькі постаті стали характерним акцентом подільського пейзажу й дали будинку ще одну неофіційну назву — «заїзд з козаками».
Поділ між збереженням і втратою
Будинок Іщенка — виняток серед подільської забудови. Більшість споруд, що існували до пожежі 1811 року, не пережили ні самої катастрофи, ні наступних хвиль знесень. Як ми раніше писали, нині кожна четверта будівля Подолу — занедбана або зруйнована. На деяких ділянках знесення тривають навіть під час війни — попри мораторій і судові процеси.
Чому це важливо знати
Будинок на Сагайдачного, 27-б — живий документ кількох епох: середньовічного шляху, козацького часу, купецького Подолу XIX ст. і радянської реставраційної практики. Його вигляд і розташування — наслідок шарів міської історії, а не одного архітектурного рішення. Такі будівлі варто знати і відвідувати: вони читаються як книга про місто, якщо знати, де дивитися.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали, у квітні 2026 року на Подолі без дозволу знищили ґанок 91-річної школи на Волоській — ще одна втрата автентичних деталей історичного району.

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.
Усі статті автора →









