Де навчався і чим дихав Корольов у Києві

Сергій Корольов — академік, що очолив всю ракетну програму СРСР, — народився в Житомирі, але його молоді роки нерозривно пов’язані з Києвом. У 1920-х він навчався в Київському політехнічному інституті: жив у родичів на вулиці Костьольній, підробляв кур’єром у київській газеті, розвозячи її до Соломенки. Перший у своєму житті зліт на планері він зробив на вулиці Гарматній — і мало не загинув, намагаючись врятувати свого товариша від зіткнення. На першому корпусі КПІ є меморіальна табличка, а на алеї почесних діячів — погруддя Корольова. На Лук’янівському меморіальному заповіднику зберігається могила його батька.

Яка київська розробка зберегла «Поїхали!» для нащадків

На київському підприємстві НДІ ЕМП — Науково-дослідному інституті електромеханічних приладів — було створено перший у світі космічний магнітофон «Звезда». Саме цей пристрій, виготовлений в Україні, записав голос Гагаріна просто у відкритому космосі й зберіг для нащадків знамените «Поїхали». Без цієї київської розробки легендарної фонограми могло б не існувати взагалі. Інститут відзначив у 2019 році 60 років від заснування і потрапив до Книги рекордів України.

Ще одне київське підприємство — Дарницький радіозавод — розробляло апаратуру для перших стиковок космічних кораблів у відкритому космосі, бортові командні радіолінії та систему стиковки «Ігла». Офіційно завод випускав телевізори «Славутич», а реальні розробки — для космічних станцій «Алмаз» — були суворо засекречені.

Українська пісня у відкритому космосі

Перший космонавт-українець радянської доби Павло Попович — четвертий космонавт людства — зробив те, про що мало хто знає: вперше виконав українську пісню у відкритому космосі. Він особисто посадив дуб на території Національного авіаційного університету в Києві, де дерево росте досі. Першим космонавтом незалежної України став Леонід Каденюк, чиє ім’я сьогодні носить цілий проспект у столиці — і на його честь відкрито чотири меморіальних таблички у різних куточках міста. Ще один кумедний факт: Київ — єдине місто у світі, де колись був «мер-космонавт». Кияни охрестили його «Льоня-Космос».

Чому це важливо знати

Підкорення космосу — один із наріжних каменів російської пропаганди, яка привласнила собі цілу епоху. Але реальна картина інша: без київських учених, київських заводів і київських конструкторів не було б ні першого супутника, ні Гагаринського «Поїхали». Ці факти — не просто цікавинки для знавців міста. Це повернення вкраденої історії, яку Степанець послідовно досліджує у своїх відео. Кияни мають знати про свій внесок у підкорення Всесвіту.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Степанець вже досліджував інші приховані місця Києва — зокрема підземний морг і таємниці анатомічного театру. А також у квітні 2026 року стало відомо, що на Хрещатику, де колись стояв Ленін, з’явиться фонтан — ще один символ деколонізації публічного простору столиці.