• Скільки українців користуються штучним інтелектом?
  9,1% працездатного населення України активно використовують ШІ-інструменти — це близько 4 мільйонів людей, за даними дослідження Microsoft AI Economy Institute.
• Чи випереджає Україна Росію за впровадженням ШІ?
  Так, Україна (9,1%) випереджає Росію (7,6%) на 1,5 відсоткових пункти, попри повномасштабну війну та руйнування інфраструктури.
• Хто світові лідери впровадження штучного інтелекту?
  ОАЕ (59,4%), Сінгапур (58,6%) та Норвегія (45,3%) очолюють глобальний рейтинг, інвестуючи десятиліттями в цифрову інфраструктуру та освіту.

Що показує дослідження Microsoft про Україну

Україна з показником 9,1% користувачів штучного інтелекту серед працездатного населення випереджає Росію (7,6%), попри те що в абсолютних цифрах російських користувачів більше — близько 7,1 мільйона людей проти 4 мільйонів українських через різницю в чисельності населення.

Дослідження базується на аналізі анонімної телеметрії понад одного мільярда пристроїв на Windows, що дозволило Microsoft оцінити реальне, а не декларативне використання ШІ-технологій у різних країнах світу. Дані охоплюють всі основні ШІ-платформи — ChatGPT, Claude, Gemini, Perplexity та інші.

За даними звіту, Україна опинилася між Пакистаном (9,7%) і Таїландом (9,1%) з одного боку, та Іраном (9,6%) і Анголою (8,9%) з іншого. Серед пострадянських країн Україна випереджає не лише Росію, але й Білорусь (7,6%), проте поступається Казахстану (12,7%) та значно відстає від країн Балтії — Литва демонструє 21,0%, що вдвічі вище за український показник.

Чому Україна випереджає Росію у ШІ попри війну

Вищий рівень впровадження штучного інтелекту в Україні порівняно з Росією пояснюється кількома факторами, які Microsoft виділяє як ключові драйвери дифузії технологій.

• По-перше, Україна демонструє вищий рівень цифрової грамотності та готовності до адаптації нових технологій. Український IT-сектор, який став одним із флагманів економіки ще до масштабної війни, створив середовище, де використання передових інструментів стало нормою для значної частини працездатного населення.
• По-друге, війна парадоксально прискорила цифровізацію в Україні. Дистанційна робота, переїзди всередині країни та за кордон, необхідність швидко адаптуватися до нових умов — все це стимулювало освоєння ШІ-інструментів для підвищення продуктивності. Українські компанії та фрілансери масово почали використовувати ChatGPT, Claude та інші платформи для роботи з міжнародними замовниками.
• По-третє, мовний фактор працює на користь України. Дослідження Microsoft показує, що країни, де домінують мови з обмеженими ШІ-ресурсами, демонструють нижче впровадження технологій. Українці активніше використовують англійську мову для роботи з ШІ, тоді як у Росії доступ до передових моделей обмежений санкціями та блокуваннями міжнародних сервісів, що змушує покладатися на локальні альтернативи з нижчою якістю.

Світові лідери: хто і чому на вершині рейтингу

Об’єднані Арабські Емірати (59,4%) та Сінгапур (58,6%) очолюють глобальний рейтинг впровадження штучного інтелекту, демонструючи показники, які майже вшестеро перевищують український рівень.

Ці країни об’єднує спільна стратегія — багаторічні інвестиції в цифрову інфраструктуру, освіту та державну підтримку технологічного сектору. Сінгапур ще з 1980-х років системно розбудовував високошвидкісний інтернет та комп’ютеризацію шкіл, а ОАЕ інвестували в дата-центри та STEM-освіту, створивши висококваліфіковане населення, готове до роботи з передовими технологіями.

Важливо, що ці країни-лідери не обов’язково розробляють власні передові ШІ-моделі — вони створили умови для швидкого впровадження технологій, розроблених у США, Китаї чи Європі. Норвегія (45,3%), Ірландія (41,7%) та Франція (40,9%) в топ-5 рейтингу також демонструють, що сильна цифрова інфраструктура, доступ до електроенергії та інтернету, плюс цифрові навички населення важливіші за власні технологічні лабораторії.

США (26,3%) посідають лише 26-те місце за відсотком користувачів, але в абсолютних цифрах це близько 55 мільйонів людей — найбільша армія ШІ-користувачів у світі після Китаю, де 15,4% населення (що становить приблизно 220 мільйонів осіб через величезне населення країни) працюють зі штучним інтелектом.

Що заважає Україні наздогнати лідерів

Microsoft виділяє чотири критичні «будівельні блоки» для масового впровадження штучного інтелекту — електроенергія, дата-центри, інтернет та цифрові навички. Україна стикається з викликами у всіх чотирьох напрямках.

Доступ до стабільної електроенергії залишається критичною проблемою через систематичні російські атаки на енергетичну інфраструктуру. Без надійного живлення неможливо працювати з хмарними ШІ-сервісами, використовувати потужні робочі станції чи підтримувати стабільний інтернет-зв’язок. За даними звіту, 18 із 20 країн з найбільшими дефіцитами електроенергії розташовані в Африці на південь від Сахари — Україна до війни не входила в цей список, але російська агресія створила подібні виклики.

Дата-центри — друга критична проблема. Звіт показує, що 86% світової обчислювальної потужності для ШІ зосереджені в США та Китаї. В Україні немає масштабних дата-центрів світового рівня, що змушує українських користувачів покладатися на зарубіжну інфраструктуру, збільшуючи затримки (latency) та вартість використання ШІ-інструментів.

Мовний бар’єр залишається прихованою перешкодою. Половина контенту для навчання ШІ-моделей створена англійською мовою, хоча англійську як рідну використовують лише 5% світового населення. Українська мова має обмежені ресурси в ШІ — менше датасетів, гірша точність моделей порівняно з англійською, французькою чи німецькою. Дослідження показує, що країни з мовами, які мають мало цифрового контенту, демонструють на 20% нижче впровадження ШІ навіть за однакового рівня ВВП та доступу до інтернету.

Чому це важливо знати

Штучний інтелект стає найшвидше впроваджуваною технологією в історії людства — понад 1,2 мільярда людей почали його використовувати менш ніж за три роки. Для порівняння, інтернету знадобилося понад 10 років, щоб досягти мільярда користувачів, смартфонам — близько 7 років. Але вигоди від ШІ розподіляються нерівномірно: у багатих країнах (США, ЄС, Японія, Корея) рівень впровадження вдвічі вищий, ніж у країнах, що розвиваються (Африка, Азія, Латинська Америка), що створює новий цифровий розрив.

Для України випередження Росії за впровадженням ШІ — це не просто статистика, а реальна конкурентна перевага. Країни, які швидше адаптують штучний інтелект, отримують переваги в освіті, медицині, державних сервісах, сільському господарстві та фінансових технологіях.

Історія знає чимало прикладів, як технологічний вибір визначає долю країн на десятиліття вперед. У 1960 році Південна Корея та Філіппіни мали однаковий ВВП на душу населення — близько 2000 доларів. Південна Корея зробила ставку на впровадження технологій та інвестиції в освіту. Сьогодні її ВВП на душу населення сягає 33 000 доларів, тоді як Філіппіни — на рівні 3600 доларів — майже в 10 разів менше.

Україна зараз стоїть перед схожим вибором. Без розбудови інфраструктури, розвитку української мови в ШІ та підвищення цифрової грамотності населення розрив зі світовими лідерами лише зростатиме. Але навіть під час війни український показник 9,1% демонструє, що суспільство готове до технологічного майбутнього. Тепер потрібно створити для цього умови — стабільну електроенергію, швидкий інтернет, дата-центри та державну підтримку цифрової освіти.

Джерело: Microsoft AI Economy Institute — AI Diffusion Report, листопад 2025