У 2025 році, на тлі TikTok-залежності, неоспіритуалізму та культу чутливості, вона аналізує 11 типових когнітивних викривлень, які визначають наше мислення — від схильності переоцінювати себе до віри в брехню, яку часто повторюють.

1. Ефект ореолу (Halo Effect)

Це явище, коли ми судимо про людину загалом за однією позитивною рисою. Монтелл вбачає в сучасному культі знаменитостей нову форму «ефекту святого сяйва», який виникає як спроба спростити складну реальність у світі інформаційного перенасичення.

2. Викривлення пропорційності (Proportionality Bias)

Люди схильні вірити, що великі події мають великі причини. Це стимулює віру в теорії змови й драматичні пояснення. Монтелл пише: «Природний добір сприяв виникненню параноїдальної базової установки».

3. Упередження вижившого (Survivorship Bias)

Фокусування на тих, хто досяг успіху, при цьому ігноруючи невдачі. Якщо одна людина в Instagram вилікувала рак вітаміном D, ми забуваємо про сотню інших хворих, яким це не допомогло.

4. Пастка невиправданих витрат (Sunk Cost Fallacy)

Люди не розривають токсичні стосунки чи не кидають провальні проєкти, бо вже вклали в них час і сили. Цей ефект також породжує «помилку адитивного рішення»: ми додаємо ще більше замість того, щоб просто прибрати зайве.

5. Викривлення нульової суми (Zero-Sum Bias)

Упевненість, що хтось виграє лише тоді, коли інший програє. Монтелл протиставляє цьому «теорію сяйва» (Shine Theory) журналістки Енн Фрідман: успіх подруги підносить, а не принижує іншу.

6. Ефект правдивості (Illusory Truth Effect)

Чим частіше ми чуємо певне твердження — навіть якщо воно хибне — тим правдоподібнішим воно здається. Рима також має потужний вплив: згідно з дослідженнями, люди швидше вірять римованим висловлюванням. «Римується гарно — не може бути дурницею», — підсумовує авторка.

7. Упередження підтвердження (Confirmation Bias)

Ми фільтруємо інформацію, яка підтверджує наші переконання, і відкидаємо ту, що їм суперечить. Інтернет-алгоритми та перебування в однорідних інформаційних бульбашках лише поглиблюють це явище.

8. Деклінізм і анемойя (Declinism & Anemoia)

2020-ті роки — це десятиліття ностальгії, яке насолоджується власною ретроманією. Монтелл називає це «деклінізмом» — вірою, що раніше все було краще — та «анемойєю» — тугою за часами, яких ми навіть не застали.

9. Ефект IKEA (IKEA Effect)

Ми цінуємо те, що зробили самі, більше за готові речі. Навіть якщо це просто додавання яйця до суміші для випічки. «Яйце давало людям відчуття, що вони не марні», — пояснює авторка. Монтелл наводить дослідження: столярна справа належить до професій з найвищим рівнем задоволення, тоді як фінанси, страхування та юриспруденція — з найнижчим.

10. Упередження самовпевненості (Overconfidence Bias)

«Значно більше половини опитаних вважають себе водіями, кухарями та коханцями вище середнього рівня, хоча це може бути лише 50 відсотків», — пише Монтелл. Більшість переоцінює свої загальні знання на 10-25 відсотків.

11. Ілюзія новизни (Recency Illusion)

Ми надаємо більшої ваги новим або таким, що здаються новими, явищам. Монтелл використовує це у своїй книжці, подаючи багато описаних способів мислення як властиві «сучасній» епосі, що створює враження їхньої особливої важливості.

Чому це важливо знати

У часи постправди та інформаційної перенасиченості здатність мислити критично — не розкіш, а навичка виживання. Когнітивні викривлення формують наші рішення, судження, стосунки — і політичні вибори. Для українського суспільства, що живе в умовах війни, психологічного тиску та інформаційної агресії, розпізнавання власних ірраціональностей — це форма ментального захисту. Знання про власні ментальні пастки — перший крок до раціональної дії, навіть у часи, які спонукають до зневіри та ілюзій.