Жінки традиційно показують вищі рівні емпатії порівняно з чоловіками, але масштаб цієї різниці суттєво залежить від географічної широти. В країнах ближче до екватора — таких як Сінгапур, Філіппіни та Індія — ця відмінність мінімальна. Натомість у скандинавських країнах та Канаді розрив значно більший.

Як вимірювали емпатію в різних країнах

Дослідники вивчали два типи емпатії: когнітивну (здатність розуміти точку зору іншої людини) та афективну (здатність відчувати те, що відчувають інші). Учасники з 24 країн — від Сінгапуру на 1,35° північної широти до Норвегії на 60,47° — заповнювали онлайн-опитувальник англійською мовою.

Вибірка включала переважно країни так званої глобальної Півночі, з кількістю учасників від 40 до понад 43,000 на країну. Найбільше респондентів було зі США, Канади, Німеччини та Великої Британії. Це дозволило отримати стабільні статистичні оцінки для більшості країн.

У всіх країнах жінки показали вищі результати за обома типами емпатії. Проте середня різниця між статями для когнітивної емпатії становила 0.28 пунктів (за шкалою ефекту Коена), тоді як для емоційної — 0.65 пунктів. Це означає, що відмінності в емоційній емпатії майже вдвічі більші.

Від Сінгапуру до Норвегії: 60 градусів різниці

Найменші статеві відмінності в когнітивній емпатії зафіксували на Філіппінах (практично відсутні), найбільші — в Нідерландах. Для емоційної емпатії найменший розрив теж виявився на Філіппінах, а найбільший — у Данії.

Географічна широта пояснювала 48% варіативності статевих відмінностей у когнітивній емпатії. Для емоційної емпатії цей показник становив 28%, але тут сильнішу роль відігравали культурні чинники — зокрема, індивідуалізм суспільства.

Дослідники також перевірили вплив економічного розвитку та гендерної рівності. Виявилося, що ВВП на душу населення та індекс гендерного розриву давали найслабші результати — географія виявилася потужнішим предиктором.

Чому клімат впливає на емпатію

Науковці пояснюють ці результати через модель CLASH (Climate, Aggression, and Self-control in Humans). Згідно з цією теорією, люди в країнах ближче до екватора розвивають швидші життєві стратегії з орієнтацією на теперішнє. Натомість жителі країн з помірним кліматом і вираженою сезонністю схильні до довгострокового планування та вищого самоконтролю.

Жінок у всіх культурах соціалізують як більш емпатичних, емоційно експресивних та орієнтованих на турботу. Чоловікам приписують більш прагматичні риси. Проте в країнах з холоднішим кліматом ці гендерні ролі стають більш виразними, що й відображається в різниці емпатії.

Біологічні фактори — зокрема, пренатальний вплив тестостерону на розвиток мозку — також можуть пояснювати стабільні базові відмінності між статями. Але географія та клімат модулюють, наскільки виразними стають ці відмінності в різних суспільствах.

Індивідуалізм проти колективізму

Окрім широти, дослідники проаналізували культурні виміри Хофстеде — зокрема індивідуалізм/колективізм та дистанцію влади. Канада, наприклад, має високі показники індивідуалізму, тоді як Казахстан — вищу дистанцію влади та схильність до колективізму.

Індивідуалістичні країни показали більші статеві відмінності в емоційній емпатії (35% варіативності). Це може бути пов’язано з тим, що в таких суспільствах чіткіше розмежовують гендерні ролі та очікування, попри загальну рівність.

У колективістських культурах емоційне стримування може бути нормою для обох статей — заради підтримки групової гармонії. Це зменшує розрив між чоловіками і жінками, хоча жінки все одно залишаються трохи попереду.

Два види емпатії працюють по-різному

Когнітивна емпатія виявилася більш чутливою до географічних факторів, тоді як емоційна — до культурних. Дослідники припускають, що здатність розуміти точку зору інших може сильніше залежати від умов середовища, які заохочують довгострокове мислення.

Емоційна емпатія натомість більш стійка до кліматичних змінних, але реагує на соціалізацію. У теплих країнах з менш вираженою сезонністю соціальні взаємодії більш спонтанні та емоційно насичені, що може впливати на обидві статі однаково.

Водночас варто врахувати, що йдеться про самозвіти — те, як люди сприймають власну емпатію. Культурні норми можуть впливати на те, наскільки комфортно людям визнавати емпатичні риси в себе, що теж може пояснювати частину відмінностей.

Чому це важливо знати

Розуміння культурних та географічних відмінностей в емпатії критично важливе для освіти, психологічної допомоги та міжнародної співпраці. Те, що вважається нормальним рівнем емоційної експресії в одній країні, може сприйматися як стриманість або, навпаки, надмірність в іншій.

Для багатокультурних суспільств, таких як Канада, це означає необхідність враховувати різноманітність емоційних норм у школах і службах психічного здоров’я. Дитина з культури, де емоційний резерв є нормою, може помилково сприйматися як така, що має соціальні проблеми.

Дослідження також підкреслює, що статеві відмінності в емпатії не є універсальною константою. Вони формуються на перетині біології, культури та навіть клімату — і цей складний танець чинників створює неймовірне різноманіття людського досвіду.