На розі Константинівської та Хорива на Подолі стоїть будинок, якому майже 200 років: тут працювала перша в імперії всесословна недільна школа, гостював Тарас Шевченко, а меценат Микола Терещенко вклав 100 тисяч рублів у торгову освіту. Зараз у цих стінах — звичайний ЦНАП, розповідає ДІАЗ «Стародавній Київ».

Подільський верк — окреме укріплення Печерської фортеці на Набережному шосе — висадили в повітря у липні 1951 року заради розширення дороги. Споруджена у 1849–1853 роках за проєктом інженера-архітектора П. Таманського, ця фортифікація контролювала підступи до Ланцюгового мосту і була здатна вести вогонь у три яруси, повідомляє проєкт «Київ, якого немає».

Паркова дорога у Києві з 1930-х років стала одним з головних осередків відпочинку: тут розміщувалися атракціони, ресторани, танцювальні майданчики і Зелений театр. На самому початку дороги у 1937 році з’явився ресторан «Рів’єра» — дерев’яна споруда на 200 місць, яка стала окрасою дніпровських круч, повідомляє проєкт «Київ, якого немає».

Садиба купця Івана Міллера на Боричевому Току зберігає одразу кілька шарів київської історії: кам’яницю початку ХХ століття, галерейний простір «Дім картин» і один із найвідоміших столичних муралів. Саме про цей комплекс і його трансформацію йдеться в дописі у ДІАЗ Стародавній Київ, який став основою матеріалу. Додатково відомо, що нині за адресою Боричів Тік, 35А працює галерея «Дім картин», а мурал «Відродження» на сусідньому будинку створили 2014 року в межах проєкту «Французька весна».

Дослідники зі спільноти «ДІАЗ Стародавній Київ» розповіли про будинок за адресою Боричів Тік, 28 на Подолі — типовий подільський прибутковий будинок середини ХІХ — початку ХХ століття, який за понад 150 років пережив три суттєві трансформації. Про це повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ».