Перейти до основного вмісту

Позначка: архітектура

Урочище Гончарі-Кожум'яки на Подолі: архівні фотографії та малюнки кварталу до знесення у 1980-х роках

Гончарі-Кожум’яки на Подолі: план Мілецького 1980-х, який так і не втілили

Опублікував(ла) Гринчук Віталій , . Опубліковано в Регіональні новини.

На початку 1980-х років урочище Гончарі-Кожум’яки на Подолі було одним із небагатьох місць Києва, де дореволюційна міська забудова збереглася майже в первісному вигляді. Архітектор Авраам Мілецький розробив детальний проєкт реконструкції цього унікального куточка, який передбачав перетворення урочища на живий архітектурний заповідник із майстернями художників і ремісників. Проте задум так і не втілили — старовинну забудову знесли, а місце щільно забудували будинками у псевдоісторичному стилі, як повідомляє спільнота «ДІАЗ Стародавній Київ».

Читати далі

Учасники лекції «Червоні лінії мистецтва в архітектурі» куратора Євгена Карася в Національній Спілці Архітекторів України, 9 травня 2026

Євген Карась у Києві: лекція про межі мистецтва і архітектури

Опублікував(ла) Гринчук Віталій , . Опубліковано в Культура.

Національна Спілка Архітекторів України 9 травня провела лекцію куратора і галериста Євгена Карася «Червоні лінії мистецтва в архітектурі» та Artist talk «Сучасне мистецтво, радість, відчай, успіх». Спікерами заходу стали Ольга Радіонова, Микита Власов та Аліна Гаєва. Учасники обговорили досвід участі в міжнародних арт-виставках, пошук реалізації в суміжних напрямках мистецтва та інновації на межі мистецтва й архітектури, як повідомляє джерело.

Читати далі

Афіша Public Talk «Червоні лінії мистецтва в архітектурі» та Artist Talk у Будинку Архітектора в Києві 8 травня 2026

Євген Карась у Будинку Архітектора: Public Talk про мистецтво сьогодні

Опублікував(ла) Гринчук Віталій , . Опубліковано в Культура.

Сьогодні, 8 травня, о 16:00 у Будинку Архітектора в Києві (вул. Бориса Грінченка, 7) відбудеться двочастинна подія в рамках Ukrainian Design Week — Public Talk «Червоні лінії мистецтва в архітектурі» та Artist Talk «Про що думає митець в Україні?». Організатор заходу — Національна Спілка Архітекторів України. Вхід благодійний — за донатом на підтримку фонду «Крила для архітекторів», повідомляє Facebook-сторінка НСА.

Читати далі

Будівля Київського державного академічного театру ляльок у вигляді казкового замку з вежами на вулиці Грушевського відкрита у 2005 році

Київський театр ляльок: від 1927 року до казкового палацу на Грушевського

Опублікував(ла) Олександр Остапець , . Опубліковано в Історія Києва.

Київський державний академічний театр ляльок на вулиці Грушевського — найстаріший театр ляльок в Україні. Його заснували 27 жовтня 1927 року як філію Театру юного глядача. Ініціаторами стали Олександр Соломарський та Ірина Дєєва. Майже вісім десятиліть театр мандрував різними сценами, доки у грудні 2005 року не відкрив двері у власному казковому палаці над вулицею Грушевського, пише «Реновація UA».

Читати далі

Афіша виставки «Місто як матерія» у Будинку Архітектора Києва — відкриття 4 травня 2026 року о 18:00, організатор НСАУ

«Місто як матерія»: виставка 4 митців у Будинку Архітектора відкриється 4 травня

Опублікував(ла) Олександр Остапець , . Опубліковано в Культура.

4 травня о 18:00 у Будинку Архітектора (вул. Бориса Грінченка, 7) відкриється спільна виставка «Місто як матерія». Проєкт об’єднує роботи чотирьох українських митців і архітекторів — Аліни Гаєвої, Ольги Радіонової, Микити Власова та Ліни Федоренко, повідомляє НСАУ. Виставку представлено в межах Ukrainian Design and Innovation Week.

Читати далі

Картина Олександра Хвостенка-Хвостова «Відбудова Хрещатика» (1954) — ілюстрація до кінопоказу «Архітектурні надмірності» про роль архітекторів у відновленні головної вулиці Києва

Кінопоказ «Архітектурні надмірності» і дискусія про Хрещатик — 5 травня, 18:00

Опублікував(ла) Олександр Остапець , . Опубліковано в Культура.

Національна Спілка Архітекторів України (НСАУ) 5 травня о 18:00 проводить кінопоказ документального фільму «Архітектурні надмірності» та обговорення з учасниками і архітектурною спільнотою. Подія відбудеться в Будинку архітектора. Реєстрація — за посиланням, повідомляє НСАУ.

Читати далі

Одноповерховий будинок митрополита Філарета в Голосіївській пустині Києва, збудований у 1840 році за проектом архітектора П. Спарро

Будинок митрополита у Голосієві знесли у 2008 році

Опублікував(ла) Олександр Остапець , . Опубліковано в Культура.

У Голосіївській пустині Києва у 1840 році за проектом архітектора П. Спарро збудували одноповерхову літню резиденцію митрополита Філарета (Амфітеатрова). Будівля з домовою церквою пережила радянські роки і повернулася до церкви у 1993 році — але у 2008 році її розібрали представники УПЦ МП під час будівництва нового монастирського комплексу, повідомляє «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

Читати далі

Будинок митрополита у Національному заповіднику «Софія Київська» — двоповерховий палац із мансардою, збудований у XVIII столітті, об'єкт спадщини ЮНЕСКО в Києві

Будинок митрополита одна з найстаріших адміністративних споруд Києва

Опублікував(ла) Олександр Остапець , . Опубліковано в Культура.

Будинок митрополита, розташований навпроти головного входу до Собору Святої Софії, будувався поступово протягом XVIII століття. Перший камінь поклали у 1722 році, а завершений ансамбль став частиною спадщини ЮНЕСКО — сьогодні одна з найстаріших адміністративних споруд Києва виконує музейну, наукову та культурну функції, повідомляє Національний заповідник «Софія Київська».

Читати далі

Двоповерхова кам'яниця садиби Миколи Балабухи на вулиці Петра Сагайдачного, 27 на Подолі в Києві — пам'ятка класицизму 1830–1840-х років

Садиба Балабухи на Подолі: пам’ятка, де народилося київське варення

Опублікував(ла) Олександр Остапець , . Опубліковано в Історія Києва.

На вулиці Петра Сагайдачного, 27 стоїть двоповерхова кам’яниця, збудована у 1830–1840-х роках за проєктом архітектора Людвіка Станзані, повідомляє ДІАЗ «Стародавній Київ». Садиба Миколи Балабухи — один із найвиразніших зразків класицизму в забудові Подолу і нерозривна частина київської гастрономічної та підприємницької спадщини.

Читати далі