Перейти до основного вмісту

Позначка: архітектура

Колаж з архітектурою і скульптурами Виноградаря та написом Чому Виноградар називають Містом Сонця

Чому Виноградар називають «Містом Сонця»

Виноградар — один із наймасивніших житлових районів Подільського району Києва, який десятиліттями залишався без власної станції метро, хоча першу з них обіцяють відкрити вже у 2026 році. Про історію назви району, архітектора його «Міста Сонця» та зниклі озера розповів блогер Степан Ельсов на YouTube-каналі STEPANETS, а kyiv.news перевірив і впорядкував ключові факти цієї історії.

Читати далі

Афіша виставки «Від Кременця до Заліщиків» у музеї «Будинок митрополита» Національного заповідника «Софія Київська» з графічним зображенням собору

«Софія Київська» відкриє виставку про архітектуру Тернопільщини

До Дня архітектури України в музеї «Будинок митрополита» Національного заповідника «Софія Київська» відкривається виставка «Від Кременця до Заліщиків», яка презентує архітектурні скарби Тернопільщини. Експозиція покликана привернути увагу до проблем збереження культурної спадщини України, повідомляє Національний заповідник «Софія Київська».

Читати далі

Історична листівка початку XX століття: будівля станції швидкої медичної допомоги на Володимирській, 33 у Києві, кінний екіпаж і перехожі

Володимирська, 33: як особняк Рейна став будівлею СБУ

На місці головного офісу СБУ на Володимирській, 33 у Шевченківському районі Києва на початку XX століття стояв особняк професора Георгія Рейна. У 1910 році садибу викупило київське Товариство швидкої медичної допомоги за пожертви меценатів Олександра Терещенка та Лазаря Бродського, повідомляє спільнота «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

Читати далі

Архівне фото 1930-х років — чотириповерховий прибутковий будинок Севастьянова на розі Маріїнсько-Благовіщенської (нині Саксаганського) та Великої Васильківської у Києві

Прибутковий будинок Севастьянова: що стояло на розі Саксаганського до 1943 року

Наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття на розі вулиць Маріїнсько-Благовіщенської (нині Саксаганського) та Великої Васильківської у Києві височів чотириповерховий прибутковий будинок домовласника Севастьянова. Споруда в еклектичному стилі з виразними псевдоросійськими мотивами була знищена під час Другої світової війни у 1943 році — і сьогодні про неї нагадують лише архівні фотографії, які публікує сторінка «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

Читати далі

Барокова дзвіниця при церкві Різдва Пресвятої Богородиці на Дальніх печерах Києво-Печерської лаври — пам'ятка українського козацького бароко 1754–1755 років

Барокова дзвіниця на Дальніх печерах: 250 років над Дніпром

Дзвіниця при церкві Різдва Пресвятої Богородиці на Дальніх печерах Києво-Печерської лаври — одна з найвизначніших пам’яток українського бароко. Споруду звели у 1754–1755 роках під керівництвом майстра Степана Ковніра. Понад 250 років вона формує впізнаваний силует правого берега Дніпра і досі вражає складністю барокового декору, повідомляє Реновація UA.

Читати далі

Архівне чорно-біле фото Залізничної колонії у Києві — будівлі поблизу вокзалу в роки знесення, початок 1980-х

Неоготичне училище залізничної колонії Києва: як зникла окраса вокзалу

На Залізничній колонії в Києві у 1870-х роках було зведено двоповерхову будівлю Київського міського училища Південно-Західної залізниці — яскравий зразок неоготичної архітектури, що прикрашала район поруч із залізничним вокзалом станції «Київ-1». Споруду знесли на початку 1980-х років, і нині на її місці — злиття вулиць Георгія Кірпи та Січеславської. Про це нагадує сторінка «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

Читати далі

Проєктний кресленик фасаду та плану Воскресенської церкви-ротонди Фролівського монастиря на Подолі, архітектор Андрій Меленський, 1820 рік

Воскресенська церква-ротонда Меленського: ампір на Подолі

Воскресенська церква-ротонда Вознесенського Фролівського монастиря в Києві була зведена у 1824 році за проєктом архітектора Андрія Меленського, розробленим у 1820 році. Споруда постала на Подолі як частина масштабної відбудови монастиря після катастрофічної пожежі 1811 року, що знищила попередній дерев’яний храм. Про це повідомляє «ДІАЗ Стародавній Київ».

Читати далі

Презентація книги про безперервний професійний розвиток архітекторів у рамках проєкту UREHERIT у КНУБА

У Києві презентували книгу про професійний розвиток архітекторів

30 квітня на факультеті «Архітектура і дизайн» Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА) відбулася презентація книги «Майбутнє безперервного професійного розвитку для інтегрованого відновлення спадщини в Україні». Видання узагальнює результати міжнародної програми Continuous Professional Development (CPD) та окреслює стратегічне бачення системи підготовки фахівців для відновлення культурної спадщини, повідомляє Ukraine Crisis Media Center.

Читати далі

Прес-конференція з презентації інструменту ARCH-E ADC Evaluation Tool у Києві, Ukraine Crisis Media Center

У Києві презентували інструмент оцінки архітектурних конкурсів

28 квітня в Києві відбулася презентація спеціалізованого інструменту оцінки архітектурних конкурсів (ADC), адаптованого до українського контексту. Захід організували в межах проєкту UREHERIT у співпраці з консорціумом ARCH-E, Architects’ Council of Europe (ACE) та Національною спілкою архітекторів України. Експерти представили українську версію ARCH-E ADC Evaluation Tool — системи аналізу архітектурних конкурсів, що базується на 9 правилах проведення архітектурних конкурсів ACE. Про подію повідомляє Ukraine Crisis Media Center.

Читати далі