Хто побудував дзвіницю і коли?

Спорудження дзвіниці датують 1754–1755 роками. Головним будівничим був Степан Ковнір — один із найяскравіших представників українського бароко, чиє ім’я пов’язане з кількома визначними лаврськими будівлями. Ймовірним автором архітектурного проєкту вважають Петра Нейолова, хоча документальних підтверджень цього авторства збереглося небагато.

Башту зведено при церкві Різдва Пресвятої Богородиці, що розташована в комплексі Дальніх печер лаври. Саме це розташування на підвищенні над Дніпром зробило дзвіницю одним із ключових елементів київської панорами, яку можна спостерігати з протилежного берега річки.

Які дзвони прикрашали башту?

Для дзвіниці відлили три великі дзвони вагою 110, 50 та 25 пудів. Найважчий із них, виготовлений у Тулі 1752 року, спочатку підняли на Велику лаврську дзвіницю, і лише згодом він опинився тут. Один із дзвонів — так званий «буденний» — у 1791 році розбився, тому його довелося переливати заново.

На початку ХХ століття на башті вже налічувалося сім дзвонів. Однак у 1925 році, в роки більшовицького режиму, три найбільші дзвони викрали. Ця втрата стала частиною масштабного знищення церковного майна по всій Україні, яке тривало впродовж 1920–1930-х років.

Що робить декор дзвіниці унікальним?

Верхня частина дзвіниці — справжня вершина барокового мистецтва. Складна конструкція із позолоченими шпилями, банями та рипідами-сонцями робить силует будівлі неповторним. Фасади прикрашені виноградними гронами, квітами барвінку, фігурами янголів і різноманітними декоративними орнаментами.

Такий насичений декор є характерною рисою так званого «козацького бароко» — стилю, який поєднав європейські барокові форми з місцевою мистецькою традицією. Саме завдяки цьому синтезу дзвіниця на Дальніх печерах вирізняється навіть на тлі інших лаврських споруд і сприймається як самостійний архітектурний шедевр.

Сьогодні дзвіниця входить до складу Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника і є об’єктом, що перебуває під охороною держави. Як ми раніше писали, Лавра зберігає понад 80 тисяч творів декоративного мистецтва, що робить її одним із найбагатших культурних осередків України.

Чому це важливо знати

Дзвіниця на Дальніх печерах — не просто туристична атракція, а живе свідчення архітектурної самобутності України. В умовах війни, коли культурна ідентичність набуває особливого значення, знання про такі пам’ятки допомагає киянам і всім українцям усвідомлювати глибину власної спадщини. Збереження та популяризація таких об’єктів — спільна відповідальність громади і держави.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Лавра зберігає музей декоративного мистецтва з 80 тисячами творів. А про Воскресенську церкву-ротонду Меленського — ще одну перлину київської сакральної архітектури — ми також розповідали.