Що відомо

Консультативна рада Департаменту охорони культурної спадщини КМДА на засіданні 12 лютого 2026 року вирішила ініціювати спільне обговорення з Міністерством культури України, Міністерством розвитку громад та територій України та іншими фаховими інституціями. Мета — розробити законодавчі підходи, які дозволять пристосовувати пам’ятки для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп, зберігаючи при цьому автентичність історичних будівель.

На об’єктах, де вже тривають або заплановані реставраційні роботи, вимоги інклюзивності вже враховані. Зокрема, під час реставрації житлового будинку — пам’ятки національного значення по вулиці Сковороди, 9-Б — передбачено встановлення ліфта та пандуса, а також облаштування укриття з багатофункціональним використанням.

Ще один приклад — Палац одружень (Палац урочистих подій) на Берестейському проспекті, 11. Цей щойно виявлений об’єкт культурної спадщини планують реставрувати та розмістити в ньому ЦНАП — Центр надання адміністративних послуг. При погодженні науково-проєктної документації на реставрацію окремо враховано вимоги доступності для маломобільних груп населення.

Чому це відбувається

Проблема безбар’єрності культурних об’єктів у Києві назріла давно. Більшість пам’яток архітектури столиці — це будівлі XIX–XX століть, які проєктувалися без урахування потреб людей з обмеженою мобільністю. Вузькі сходи, високі пороги, відсутність ліфтів та пандусів фактично закривають ці об’єкти для значної частини киян та гостей міста.

Водночас міжнародні стандарти охорони культурної спадщини все більше наголошують на необхідності поєднувати збереження автентичності з доступністю. Війна додала цій темі гостроти: серед поранених захисників та цивільних значно зросла кількість людей з обмеженою мобільністю, для яких доступ до культурних об’єктів стає питанням соціальної інтеграції.

Хто відповідає

Ініціатором виступив Департамент охорони культурної спадщини КМДА на чолі з директоркою Мариною Соловйовою. Департамент координуватиме процес разом із Міністерством культури України та Міністерством розвитку громад та територій України. Саме ці три відомства мають розробити законодавчу базу, яка визначить стандарти та процедури інклюзивного пристосування пам’яток.

Безпосередньо за реалізацію проєктів на конкретних об’єктах відповідатимуть проєктні організації, які розробляють науково-проєктну документацію на реставрацію, та замовники робіт — зазвичай це комунальні підприємства або державні установи, на балансі яких перебувають пам’ятки.

Що роблять зараз

Наразі Департамент формує стратегію поетапного впровадження безбар’єрності. Перший практичний крок — інтеграція вимог доступності у вже затверджені реставраційні проєкти. Як показують приклади будинку на Сковороди, 9-Б та Палацу одружень на Берестейському проспекті, 11, це вже відбувається на рівні конкретних об’єктів.

Наступний етап — ініціювання міжвідомчого обговорення з профільними міністерствами для напрацювання системних законодавчих підходів. Це має перетворити окремі приклади інклюзивних рішень на загальнообов’язкову практику для всіх реставраційних проєктів у столиці.

Марина Соловйова закликала колег обов’язково враховувати підходи безбар’єрності під час підготовки проєктів реставрації пам’яток, назвавши доступність проявом поваги до людини та відповідальності міста перед своїми громадянами.

Чому це важливо знати

Рішення Департаменту є знаковим, оскільки вперше на рівні міської влади Києва системно ставиться питання про поєднання охорони культурної спадщини з інклюзивністю. Раніше безбар’єрність пам’яток залишалася на периферії уваги — реставраційні проєкти зосереджувалися насамперед на відновленні автентичного вигляду будівель.

Для киян це означає, що у перспективі відреставровані пам’ятки стануть доступними для всіх — людей з інвалідністю, батьків із дитячими візочками, літніх людей. А для ветеранів, які повернулися з фронту з обмеженнями мобільності, доступ до культурних об’єктів рідного міста — це не лише зручність, а й важливий елемент реінтеграції у мирне життя.

Раніше ми писали

У лютому 2026 року до Києва прибула Моніторингова місія ЮНЕСКО для оцінки стану збереження об’єктів Світової спадщини — Софії Київської та Києво-Печерської лаври, де директорка Департаменту Марина Соловйова наголосила на важливості міжнародного захисту пам’яток під час війни. Також ми розповідали про меморандум щодо реставрації будинку авіаконструктора Ігоря Сікорського на Ярославовому Валу — ще одного прикладу відновлення пам’ятки національного значення. Крім того, Департамент охорони культурної спадщини прокоментував ситуацію навколо забудови однієї з найстаріших садиб на Осокорках.