Перейти до основного вмісту

Місія ЮНЕСКО оцінює стан Софії Київської та Лаври

До Києва 18 лютого прибула Моніторингова місія ЮНЕСКО у складі делегації Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць (ICOMOS), повідомляє Департамент охорони культурної спадщини КМДА. Місія розпочала оцінку стану збереження двох об’єктів всесвітньої спадщини — Національного заповідника «Софія Київська» та Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Це перший такий візит після обстрілу Софіївського собору в червні 2025 року.

18 Лютого 2026 о 17:01|Культура|⏱ 4 хв читання|Поділитися:
Група учасників місії ЮНЕСКО позує на тлі Софійського собору в Києві взимку на засніженому подвір'ї
Фото: КМДА | 1920×1080

Під час роботи делегація обговорила поточний стан пам’яток, виклики щодо збереження історичного середовища та подальші кроки з удосконалення режимів використання буферної зони відповідно до міжнародних зобов’язань України.

У межах моніторингу місія оглянула кілька конкретних об’єктів. Будівлю на розі вулиць Софіївської, 20/21 та Володимирської, 21/20 — їй минулого року присвоїли статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини та внесли до реєстру пам’яток. Будівлю на вул. Олеся Гончара, 17/23 — тут відповідно до рекомендацій ЮНЕСКО запропоновано здійснити демонтаж надбудованих поверхів із приведенням висоти до параметрів сусідньої історичної забудови. Також — будинок на вул. Великій Житомирській, 32 (так званий будинок зі зміями та каштанами), що перебуває в процесі реставрації, та частково Пейзажну алею.

Чому це відбувається

Рішення про направлення моніторингової місії ухвалив Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — насамперед у відповідь на пошкодження Софіївського собору внаслідок обстрілу 10 червня 2025 року. ICOMOS зобов’язана оцінити стан збереження об’єкта та фактори, що на нього впливають, для подальшого планування заходів із охорони пам’ятки.

Крім воєнних загроз, обидва заповідники потерпають від хаотичної забудови в буферній зоні. Надбудови на історичних будівлях, нав’язлива реклама та нові споруди, що не відповідають висотному регламенту, — все це порушує автентичний міський ландшафт, який ЮНЕСКО вимагає зберігати. Буферна зона охоплює простір від Хрещатика й Майдану до Андріївського узвозу, Володимирської гірки, дніпровських схилів і Парку Слави — фактично серце історичного Києва.

Хто відповідає

За збереження об’єктів відповідає Департамент охорони культурної спадщини КМДА на чолі з директоркою Мариною Соловйовою. Саме цей орган взаємодіє з міжнародними інституціями та видає приписи щодо будівельних робіт у буферній зоні. На рівні держави питання координує Міністерство культури України.

Що роблять зараз

За підсумками моніторингового візиту ICOMOS підготує звіт із рекомендаціями для Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На підставі цього документа визначатимуться пріоритети охорони та розподіл міжнародної підтримки. Паралельно тривають переговори щодо практичних кроків — зокрема, щодо демонтажу незаконних надбудов у буферній зоні.

«Буферна зона Софії Київської та Києво-Печерської лаври — це простір відповідальності. Завдяки статусу об’єктів світової спадщини ці святині мають міжнародний захист від руйнівних втручань. Це не лише надбання України — це частина спадщини всього цивілізованого світу, яка особливо потребує посиленої уваги під час війни», — зазначила директорка Департаменту Марина Соловйова.

Чому це важливо знати

Статус об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — це не лише почесне звання. Він забезпечує міжнародний правовий захист, доступ до фондів реставрації та глобальну увагу у разі нових пошкоджень. Якщо ЮНЕСКО зафіксує системне невиконання рекомендацій — Київ може потрапити до списку спадщини, що перебуває під загрозою, що матиме репутаційні та фінансові наслідки для міста.

Обидва київські об’єкти внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у 1990 році. Вони визнані такими, що мають виняткову універсальну цінність для всього людства. Москва атакує їх попри це — і саме тому фіксація збитків та міжнародний моніторинг є критично важливими для майбутніх правових і фінансових претензій до Росії.

Водночас сам факт прибуття місії в умовах повномасштабної війни — це сигнал міжнародної спільноти про те, що знищення культурних пам’яток України не залишається поза увагою. Документування шкоди є важливою складовою майбутніх репарацій та відповідальності Росії за воєнні злочини.

Раніше ми писали

У січні 2026 року ми повідомляли про перше пряме ураження Києво-Печерської лаври з часів Другої світової війни — тоді російські дрони «Шахед» пошкодили корпус № 66 та Аннозачатіївську церкву. Також ми розповідали про знищення історичних будівель на Подолі попри мораторій на знесення, а раніше — про те, як пам’яткоохоронці звернулися до прокуратури через незаконні роботи в межах заповідника «Стародавній Київ».

Автор
Місія ЮНЕСКО оцінює стан Софії Київської та Лаври
Олександр Остапець
Журналіст kyiv.news

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.

Усі статті автора →

Головні новини Києва — щонеділі, на пошту.
✔ Підпишись

Натискаючи «Підписатися», ви погоджуєтесь на обробку email-адреси відповідно до Політики конфіденційності. Розсилка здійснюється через сервіс Mailchimp (mailchimp.com/legal/privacy).