Де і коли відбудеться презентація

Проєкт «Втрачений Київ» стартує з презентації інформаційних стендів біля Гостинного двору на Контрактовій площі. Захід розпочнеться о 11:00 24 березня. Організатори запрошують представників медіа та всіх небайдужих киян долучитися до події.

Перша експозиція розповідає про Богоявленський собор Братського Богоявленського монастиря — храм, який протягом століть був архітектурним серцем Подолу. Стенди дозволять дізнатися, як виглядав собор до знищення, чому ця споруда була унікальною для європейської архітектури та яку роль відігравала у житті київського Подолу.

Окремою частиною проєкту став аудіогід у форматі подкасту про Богоявленський собор, який начитав відомий український музикант Олег Скрипка. Це дозволить відвідувачам отримати інформацію про втрачену пам’ятку безпосередньо під час прогулянки.

Чим був унікальний Богоявленський собор

За радянських часів з мапи Києва зникли сотні архітектурних шедеврів. Богоявленський собор Братського монастиря — один із найболючіших прикладів цієї втрати. Храм збудували у 1690–1693 роках коштом гетьмана Івана Мазепи на місці попередньої дерев’яної церкви. Проєкт виконав відомий зодчий Йосиф Старцев. Собор став головною святинею Києво-Братського монастиря та архітектурною окрасою всього Подолу.

Братський монастир займав цілий квартал між Контрактовою площею, Набережно-Микільською, Іллінською та Волоською вулицями. Саме тут зародилася Києво-Могилянська академія — один із найстаріших вищих навчальних закладів України. У підземеллі собору був похований гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний — козацький полководець, який відіграв ключову роль в обороні українських земель на початку XVII століття.

У 1811 році під час масштабної пожежі на Подолі собор зазнав значних пошкоджень, зокрема згорів його бароковий іконостас. Храм відновили, проте у 1920-х роках монастир закрили. У 1935 році за рішенням більшовицької влади Богоявленський собор та верхні яруси монастирської дзвіниці розібрали на цеглу нібито «для потреб шкільного будівництва». Нині на частині фундаментів собору стоїть житловий будинок, а збережені споруди монастиря використовує Національний університет «Києво-Могилянська академія».

Які організації створили проєкт

Проєкт створили спільно кілька організацій: громадська організація «Україна Інкогніта», Управління туризму та промоцій КМДА, Департамент охорони культурної спадщини КМДА, Київський науково-методичний центр (КНМЦ) та Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ» (ДІАЗ).

Залучення ДІАЗ «Стародавній Київ» є особливо символічним. Заповідник відповідає за збереження та популяризацію історичної спадщини центральної частини Києва, зокрема Подолу. Як ми писали про занедбаність Подолу та роль ДІАЗ у збереженні спадщини, керівник заповідника Роман Маленков зазначав, що ДІАЗ міг би стати туристичним локомотивом столиці, але залишається без належної публічної видимості.

Як працюватимуть стенди та аудіогід

Інформаційні стенди встановлюють безпосередньо на історичних локаціях, де колись стояли зруйновані споруди. Це дозволяє перехожим дізнатися про минуле конкретного місця прямо під час прогулянки.

Поєднання візуальної інформації на стендах із аудіогідом створює мультимедійний формат взаємодії з міською історією. Організатори анонсують, що Богоявленський собор — лише перша тема проєкту, а надалі експозиції з’являтимуться й на інших локаціях Києва, де колись стояли знищені архітектурні шедеври.

Що загрожує культурній спадщині Подолу сьогодні

Культурна спадщина Києва й сьогодні під загрозою. Поки одні пам’ятки отримують нове життя завдяки реставрації та науковим дослідженням, інші продовжують руйнуватися навіть під час повномасштабної війни. Як ми писали про руйнування історичних будівель на Подолі, знищення триває попри мораторій та судові процеси.

Водночас ДІАЗ «Стародавній Київ» активно працює над документуванням та популяризацією архітектурної спадщини столиці. Ми розповідали про дослідження кам’яниці на Великій Житомирській, що має два архітектурні обличчя. Проєкт «Втрачений Київ» продовжує цю лінію — він нагадує про те, що було безповоротно втрачено, і допомагає сформувати суспільний запит на збереження того, що ще залишилося.

Раніше ми писали

Ми писали про стан занедбаного Подолу та роль ДІАЗ «Стародавній Київ» у збереженні історичної спадщини району. Також розповідали про продовження руйнування історичних будівель на Подолі під час війни та про дослідження ДІАЗ будинку на Великій Житомирській, який має два архітектурні обличчя.