Найстаріший будинок біля Майдану: як знищили пам’ятку, де бував Шевченко
Найстарішим будинком в околицях сучасного Майдану Незалежності був двоповерховий будинок на розі Малої Житомирської та Михайлівської вулиць, збудований у 1830–1840-х роках у стилі провінційного класицизму. У 1859 році тут зупинявся Тарас Шевченко у свого друга — фотографа Івана Васильовича Гудовського, а в 1979 році на місці історичної будівлі звели готель «Козацький», повідомляє проєкт «Київ, якого немає. Втрачені пам’ятки».

Як виглядав історичний «будинок Гудовського»
Двоповерхова кам’яниця мала скромний, але вишуканий архітектурний вигляд. Головний фасад на п’ять вікон був звернений до площі, а довші бокові сторони розташовувались уздовж Михайлівської і Малої Житомирської вулиць. Стриманий декор будівлі складався із сандриків над напівциркульними вікнами другого поверху — типових елементів провінційного класицизму тієї епохи.
Планування будинку було традиційним для ділової забудови XIX століття: перший поверх призначався для різноманітних торгових закладів, другий — для житлових приміщень. Саме на другому поверсі орендував простір фотограф Іван Васильович Гудовський, який займався фотомайстернею — прогресивною для свого часу справою.
Чому Тарас Шевченко зупинявся в цьому будинку
У 1859 році в «будинку Гудовського» зупинявся Тарас Шевченко, повернувшись із десятилітнього заслання. Поет перебував тут як гість свого товариша по Петербурзькій академії мистецтв Івана Васильовича Гудовського — відомого на той час київського фотографа.
Це був один із найважливіших періодів у житті Кобзаря — після довгих років каторги він нарешті міг вільно творити та зустрічатися з друзями. Зупинка в будинку на Майдані стала символічною: саме звідси Шевченко планував нову сторінку свого життя в Україні.
На двоповерховому «будинку Гудовського» у 1974 році було встановлено меморіальну дошку на честь Тараса Шевченка, проте під час реконструкції центральної площі та будівництва готелю пам’ятну дошку було втрачено. Лише в 2017 році на стіні готелю відкрили нову бронзову меморіальну дошку з барельєфом поета.
Як історичний будинок пережив століття змін
Упродовж майже півтора століття будівля на розі Малої Житомирської та Михайлівської витримала численні випробування. Вона пережила «будівельні лихоманки» кінця XIX — початку XX століть, коли центр Києва активно забудовувався новими спорудами.
Особливо важким випробуванням стала пожежа 1941 року, коли значна частина центру міста була знищена під час війни. Проте історичний будинок вистояв і навіть пережив повоєнну реконструкцію, продовживши служити киянам аж до кінця 1970-х років.
Будівля готелю «Козацький» була побудована в 1979-1983 роках під час формування центральної площі Києва на місці двоповерхового «будинку Гудовського». Так завершилася майже 140-річна історія найстаршого будинку в околицях сучасного Майдану.
Чому це важливо знати сучасним киянам
Історія «будинку Гудовського» — це приклад того, як змінювався центр Києва та які цінні пам’ятки втрачало місто в процесі модернізації. Сьогодні на київському Подолі під час війни продовжують знищувати історичні будівлі, попри мораторій на знесення та активні судові процеси, що показує актуальність проблеми збереження архітектурної спадщини.
Сьогодні — 212-та річниця від дня народження Тараса Шевченка. Під час Революції Гідності образ Кобзаря став невід’ємною частиною Майдану: його цитати з’являлися на касках, плакатах і щитах, що підкреслює символічне значення місць, пов’язаних з його життям.
В 2024 році готель «Козацький» виставлено на продаж — це може стати новою сторінкою в історії цієї ділянки Майдану, яка пам’ятає і славетного поета, і зміни епох.
Раніше ми писали
Проблема збереження історичної спадщини залишається актуальною для всього Києва. Під час війни на Подолі продовжують знищувати об’єкти культурної спадщини попри мораторій та судові справи, а активісти борються за збереження кожної історичної будівлі.
Поділ під загрозою: пам’яткоохоронці подали заяву до прокуратури — такі дії показують, наскільки важливо зберегти те, що ще залишилося від старого Києва.
Водночас місто розвивається, і 5 знакових будівель Києва XXI століття: між архітектурною гордістю і ганьбою демонструють, як сучасна архітектура може поважати історію й простір міста, не знищуючи культурну спадщину.

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.
Усі статті автора →









