Перейти до основного вмісту

Константинівська, 9: садибу, де гостював Шевченко, знівечили третім поверхом

На розі Константинівської та Хорива на Подолі стоїть будинок, якому майже 200 років: тут працювала перша в імперії всесословна недільна школа, гостював Тарас Шевченко, а меценат Микола Терещенко вклав 100 тисяч рублів у торгову освіту. Зараз у цих стінах — звичайний ЦНАП, розповідає ДІАЗ «Стародавній Київ».

3 Квітня 2026 о 19:45|Культура|⏱ 3 хв читання|Поділитися:
Історичний будинок на розі Константинівської та Хорива на Подолі, колишня садиба з класичним фасадом
Фото: ДІАЗ Стародавній Київ | 1920×1080

Як два маєтки стали одним будинком у стилі класицизму

На початку XIX століття ця ділянка складалася з двох маєтків, які належали П. Масловичу та киянці Науменко. У 1813 і 1818 роках їх викупив губернський секретар К. Доливо-Блотницький. У 1832 році за його замовленням архітектор Павло Дубровський (за іншими даними — Іван Кедрін) звів двоповерховий корпус у класичному стилі. Будівля мала рустований перший поверх, прості міжповерхові тяги, сандрики над вікнами, а головний фасад прикрашав тосканський портик із фронтоном.

Чому Шевченко надіслав сюди 50 примірників «Кобзаря»

У 1835 році садибу з будинком придбало Подільське дворянське училище, згодом тут з’явився двоповерховий флігель із підвалом (нині — Хорива, 6). Серед викладачів вирізнявся Іван Слепушкін — ініціатор першої в Російській імперії всесословної недільної школи, яка діяла тут у 1859–1862 роках. Іншим педагогом був художник Олексій Сенчило-Стефановський, співробітник Археографічної комісії та приятель Тараса Шевченка. У 1846 році вони разом брали участь у розкопках кургану Переп’ятихи біля Фастова. А в 1859 році Шевченко гостював у Сенчили-Стефановського саме в цьому будинку, ймовірно зустрічався зі студентами і згодом надіслав школі 50 примірників «Кобзаря» та власний «Буквар южнорусский».

Хто з київських меценатів фінансував торгову школу

У 1868 році училище стало прогімназією, а з 1874-го — третьою київською гімназією. Проте вже 1878 року вона переїхала на Контрактову площу, 8. У старому корпусі навчався, зокрема, майбутній «святий лікар» Феофіл Яновський.

У 1897 році садибу передали Товариству поширення комерційних знань, яке відкрило тут чоловічу торгову школу. Серед засновників — відомі меценати Микола Терещенко, Богдан Ханенко, Семен Могилевцев та інші. Терещенко пожертвував по 100 тисяч рублів на чоловічу й жіночу школи, які отримали імена його та дружини Пелагеї. Навчання було доступним: діти платили 30 рублів на рік (додатково — за німецьку мову), дорослі — від 2 до 5 рублів за предмет. Після відкриття школи головний корпус перебудував архітектор Микола Казанський, зберігши класичні риси фасаду.

Що знівечило первісну архітектуру будинку

У 1918 році тут діяла військова комендатура, після громадянської війни — загальноосвітня школа. У 1960-х роках добудували третій поверх, який спотворив первісний вигляд класичної споруди. Нині в будинку на Константинівській, 9 розташований Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Подільська садиба на Константинівській — не єдина пам’ятка району, яка пережила складні трансформації. Нещодавно Верховний Суд повернув громаді садибу Терещенків, а 170-річна садиба на Боричевому Тоці досі чекає на належну охорону.

Раніше ми писали

Ми регулярно розповідаємо про архітектурну спадщину Подолу. Раніше ми писали про три епохи прибуткового будинку на Боричевому Тоці, 28, де класицизм і модерн поєднались в одному фасаді.

Автор
Константинівська, 9: садибу, де гостював Шевченко, знівечили третім поверхом
Євгеній Дубчак
Журналіст kyiv.news

Журналіст, 5 років пише та аналізує актуальні події. За освітою маркетолог (Державний торговельно-економічний університет), що дає свіжий погляд на міські процеси. Висвітлює новини столиці з різних перспектив, цінуючи можливість представляти різні точки зору.

Усі статті автора →