Як з’явилася садиба на розі Боричевого Току і Фролівської

Історія ділянки на куті вулиць Боричів Тік та Фролівської простежується від 1830 року, коли вона належала сусідньому Флорівському монастирю. Вулиця Фролівська тоді мала назву Чорна Грязь. Флорівський Вознесенський монастир — одна з найстаріших обителей Києва, що відіграла важливу роль у формуванні забудови цієї частини Подолу.У 1850-х роках на монастирській ділянці звели одноповерховий цегляний будинок на цокольному поверсі. У плані споруда була близькою до квадрату і отримала адресу Боричів Тік, 43/5. Таким чином, вік будівлі становить понад 170 років, і вона є однією з найстаріших збережених споруд на цій вулиці.

Чим унікальна архітектура будинку на Боричевому Току

Фасади будівлі рустовані, а з боку обох вулиць виглядають однаково. Їх створили за типовим п’ятивіконним проєктом, який був найпоширенішим на Подолі. Причина проста: проєкт на п’ять вікон по фасаду потребував найменших бюрократичних узгоджень у тогочасній системі будівництва. Відповідно, більшість старих подільських будинків мають саме п’ять вікон на кожному фасаді. Цей архітектурний прийом став візитівкою району й досі визначає характер подільської вуличної забудови.Карниз будівлі має спрощену форму, характерну для забудови Подолу середини ХІХ століття. Над віконними прорізами розташовані декоративні полиці, утворені виступами цегли з кладки стіни. Під вікнами — глибокі прямокутні ніші, які надавали фасаду виразного рельєфу.Ця архітектура типова для подільської забудови тієї доби, коли одноповерхові цегляні будинки на цокольних поверхах зводили по всьому району. На Боричевому Току та прилеглих вулицях досі збереглося кілька таких будинків-пам’яток, хоча не всі перебувають у належному стані.

Що сталося зі садибою після революції та у радянський час

Після революції будинок націоналізували, а в приміщеннях розселили кілька сімей. Тоді ж споруда зазнала незначної перебудови, яка, втім, не змінила її загального вигляду. Упродовж радянського періоду будівля продовжувала використовуватися як житло.Найбільших змін садиба зазнала під час капітального ремонту 1985 року. Тоді глибокі ніші цокольного поверху заклали цеглою, а весь цокольний поверх засипали землею. Фактично будівля втратила один рівень, а її первісні пропорції суттєво змінилися. Унаслідок цього ремонту споруда набула вигляду, помітно відмінного від оригінального задуму архітектора.Приблизно в середині 1980-х років на місці знесеної у 1982 році сусідньої двоповерхової кам’яниці звели нову одноповерхову будівлю за адресою Боричів Тік, 41. Новобуд стилістично нагадує кутовий історичний будинок, але є значно молодшою спорудою, яка не має статусу пам’ятки.

Чому охоронна табличка висить не на тій будівлі

Станом на 2015 рік історичний будинок №43/5 перебував у занедбаному стані, а його стіни вкривали вандальні графіті. Наразі обидва будинки садиби доглянуті й упорядковані.Проте є курйозна деталь: охоронна дошка, що сповіщає про статус пам’ятки архітектури середини ХІХ століття, висить на новобудові 1980-х років за адресою Боричів Тік, 41, а не на автентичній історичній споруді поруч. Тобто табличка захищає не ту будівлю, яка справді є пам’яткою.У ДІАЗ «Стародавній Київ» пояснили, що знають про цю помилку і планують перевісити табличку на правильну будівлю. Зробити це мають після того, як будуть вирішені першочергові завдання, що стоять перед заповідником.

Чому збереження подільських садиб є важливим для Києва

Поділ — один із найдавніших районів Києва, де зберігається забудова XVIII–XIX століть. Однак стан багатьох історичних будівель залишається складним: деякі руйнуються, інші зазнають незаконних перебудов. Нещодавно ДІАЗ відреагував на звинувачення щодо руйнування будинку XVIII століття на Фролівській, що свідчить про масштаб проблеми.Садиба Флорівського монастиря — приклад того, як пам’ятку вдалося привести до ладу після десятиліть занедбаності. Водночас інші київські садиби, як-от садиба Зеленських на Кониського, також отримують шанс на відновлення завдяки проєктам реставрації. Системна робота ДІАЗ і громадський контроль є ключовими для того, щоб Поділ не втрачав автентичну забудову.

Раніше ми писали

Раніше ми повідомляли, що на Подолі під загрозою опинилися будинки-пам’ятки на Боричевому Току. Також ми писали про те, як ДІАЗ відреагував на звинувачення щодо руйнування будинку XVIII століття на Фролівській. Крім того, рада розглянула проєкт реставрації садиби Зеленських на Кониського.