Що інкримінують підозрюваному

Слідство встановило, що впродовж 2020–2021 років колишній посадовець побудував та ввів в експлуатацію готельний комплекс із рестораном у селі Поляниця Івано-Франківської області. Це курортне село розташоване поблизу відомого гірськолижного курорту Буковель — одного з найпопулярніших місць зимового відпочинку в Україні.На будівництво витратили понад 2 млн доларів США. Офіційні доходи родини посадовця не могли виправдати таких капіталовкладень, а отже, кошти, за версією слідства, не мали легального підтвердження. НАБУ відкрило провадження після того, як аналіз фінансових операцій виявив значну розбіжність між задекларованими доходами чиновника та реальним обсягом його витрат. Відповідно до підсудності, справу розглядатиме Вищий антикорупційний суд.

Схема приховування майна через родича

Щоб уникнути виявлення реального походження активів, підозрюваний зареєстрував об’єкт нерухомості та земельні ділянки на свого родича. Попри формальне переоформлення власності, він фактично продовжував контролювати готельний бізнес і брав активну участь в управлінні ним.Слідчі задокументували, що впродовж 2020–2025 років посадовець офіційно отримував дохід від роботи готелю. За версією НАБУ та САП, саме це дало змогу остаточно легалізувати кошти: гроші, що раніше не мали жодного пояснення, набули вигляду законного прибутку від підприємницької діяльності. Таким чином, схема охоплювала одразу два етапи — початкове приховування майна та поступову легалізацію доходів від нього.Реєстрація нерухомості на підставних осіб — поширений інструмент приховування активів серед корумпованих чиновників. Схема дає змогу зберігати фактичний контроль над майном, не фігуруючи офіційно у реєстрах власності. Антикорупційні органи вже напрацювали методику розкриття таких схем: фінансові слідчі аналізують не лише записи про формальну власність, а й рух коштів та документи про реальне управління об’єктом. Зокрема, перевіряються банківські перекази, договори підряду і дані про осіб, які фактично приймали управлінські рішення щодо нерухомості.

Яке покарання передбачає стаття

Дії підозрюваного кваліфіковано за частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України — легалізація (відмивання) майна, здобутого злочинним шляхом. Санкція передбачає позбавлення волі на строк від 8 до 12 років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.Це одна з найсуворіших санкцій у сфері корупційних злочинів: законодавець прирівнює відмивання значних сум до тяжких злочинів. Саме тому антикорупційні органи приділяють особливу увагу виявленню схем легалізації незаконних доходів серед посадовців, які мали доступ до значних фінансових ресурсів.Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Контекст: антикорупційні справи, пов’язані з Київщиною

Справа проти ексзаступника начальника Київської митниці є частиною масштабнішої антикорупційної роботи правоохоронних органів. Упродовж останніх тижнів стало відомо про кілька резонансних справ у регіоні. Правоохоронці зазначають, що особливу увагу приділяють випадкам, коли незаконні доходи вкладалися в об’єкти нерухомості та готельний бізнес, — адже саме такі активи важко сховати, проте легко використати для подальшої легалізації.Як ми раніше писали, фіктивний продаж зерна на Київщині завдав збитків на 63,7 млн грн — підозру у тій справі отримав ексміністр. Крім того, правоохоронці встановили розкрадання 4,6 млн грн на відбудові Бучанщини, де підозру отримали дев’ять осіб.Системна робота НАБУ та САП засвідчує: посадовці різних рівнів — від митників до регіональних чиновників — можуть бути притягнуті до відповідальності навіть за злочини, вчинені кілька років тому. Детективи простежують не лише факти отримання незаконних доходів, а й подальший рух активів і способи їхньої легалізації. Це особливо важливо у справах, де злочин розтягнувся на кілька років.

Раніше ми писали

Як ми повідомляли, головному інженеру Дарницького КП повідомили про підозру у зв’язку з переплатою 1,1 млн грн за дровокол.