Кого обшукують і за що підозрюють

За інформацією джерел, обшуки проводяться, зокрема, у Київському апеляційному суді — у судді Володимира Мельника. Слідчі дії стосуються рішень, якими закривали кримінальні справи щодо Іванющенка та скасовували арешти з його рахунків за кордоном.

За даними інших медіа, йдеться про близько 72 мільйони швейцарських франків (понад 91 мільйон доларів), які залишаються заблокованими за кордоном. Джерела видання стверджують, що кошти не виведено і вони досі перебувають під арештом у Швейцарії, проте слідство перевіряє ланцюжок рішень, які могли призвести до спроби їхнього повернення Іванющенку.

За версією слідства, НАБУ та САП розслідують не лише дії самого ексдепутата, а й можливу корупційну змову всередині судової та прокурорської системи — коли посадовці, замість захищати інтереси держави, могли сприяти поверненню незаконних активів їхньому власнику.

Хто такий Юрій Іванющенко

Юрій Іванющенко — колишній народний депутат від «Партії регіонів», один із найближчих соратників експрезидента Віктора Януковича. Він був відомий під прізвиськом «Юра Єнакієвський» і втік з України після Революції гідності 2014 року.

Іванющенка підозрювали в заволодінні коштами державного бюджету в особливо великих розмірах — зокрема, через схеми з «кіотськими грошима», коли підконтрольні йому компанії отримували державні замовлення на утеплення соціальних об’єктів без тендерів. Крім того, його підозрювали в рейдерстві одеського ринку «7 кілометр».

У 2019 році Іванющенка зняли з розшуку — інформація зникла з бази Міністерства внутрішніх справ на підставі даних прокуратури Одеської області про закриття кримінальної справи. Згодом Генеральна прокуратура заявила про скасування цих постанов і просила знову оголосити його в розшук.

У вересні 2025 року Іванющенку заочно оголосили нову підозру — у легалізації 18 гектарів державної землі під Києвом вартістю понад 160 мільйонів гривень. Вищий антикорупційний суд заочно заарештував ексдепутата, його оголосили в розшук.

Чому 72 млн швейцарських франків — ключовий епізод

Арешт 72 мільйонів швейцарських франків на рахунках Іванющенка — один із найбільших епізодів у справах проти оточення Януковича. Ці кошти були заблоковані у Швейцарії після Революції гідності у 2014 році разом з активами інших осіб із санкційного списку.

Протягом багатьох років адвокати Іванющенка намагалися домогтися зняття арешту через швейцарські суди, проте Федеральний кримінальний суд та Федеральний суд Швейцарії відхиляли ці клопотання. У 2022 році Федеральна рада Швейцарії навіть розпочала процедуру можливої конфіскації активів Іванющенка на суму понад 100 мільйонів франків на користь України.

Паралельно Латвія у 2019 році конфіскувала 30 мільйонів доларів, пов’язаних з Іванющенком. Литва також ухвалила рішення про конфіскацію 26 мільйонів доларів. Тож загальна сума заморожених і конфіскованих активів ексдепутата в різних країнах сягає сотень мільйонів.

Яку корупційну схему підозрює НАБУ

У фокусі розслідування — конкретні судді та працівники Офісу генерального прокурора, які могли сприяти закриттю кримінальних проваджень проти Іванющенка та скасуванню арештів з його закордонних рахунків. Такі процесуальні рішення українських органів безпосередньо впливають на позицію іноземних юрисдикцій: якщо Україна закриває справи, у Швейцарії зникає правова підстава для утримання арешту.

Обшуки у Київському апеляційному суді та у представників ОГП свідчать про те, що НАБУ та САП підозрюють існування організованої схеми — коли ключові рішення ухвалювалися скоординовано для досягнення конкретного результату.

Чому обшуки у судах важливі для воюючої країни

Справа показує, наскільки антикорупційні органи здатні працювати з резонансними розслідуваннями навіть в умовах війни. Понад 70 мільйонів євро для воюючої держави є суттєвою сумою. Ключове питання — чи може судова система бути інструментом захисту інтересів підозрюваних у корупції, а не інструментом правосуддя.

Слідчі дії відбуваються на тлі гострих дискусій щодо незалежності НАБУ та САП — у липні 2025 року президент підписав закон, який суттєво обмежив автономію антикорупційних органів, що спричинило масові протести. Водночас бюро продовжує демонструвати спроможність працювати зі складними корупційними схемами, як це було у справі «Мідас» про корупцію в енергетичному секторі.

Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Раніше ми писали

Ми повідомляли про масові обшуки у владних кабінетах Києва та питання, чи є вони антикорупційною чисткою. Також у липні 2025 року Солом’янський суд заарештував співробітника НАБУ за підозрою у державній зраді — справа, яка поставила питання про кадрову безпеку антикорупційних органів.