Перейти до основного вмісту
Портрет Адріана Прахова на тлі Володимирського собору в Києві, XIX століття

180 років Адріану Прахову: як він врятував фрески Кирилівської церкви

Як Прахов досліджував мистецтво Київської Русі

У 1880-х роках Прахов щоліта приїздив до Києва. Він вивчав мозаїки та настінні розписи Софійського собору, досліджував фрески Кирилівської церкви, працював у Єлецькому монастирі в Чернігові та в Успенському соборі у Володимирі-Волинському. У 1887 році він відкрив і скопіював фрески Михайлівського Золотоверхого монастиря — важливий крок для вивчення давньоруського мистецтва.

До роботи Прахов підходив ретельно: він спеціально вивчив українську мову, вважаючи знання мови країни, де живеш і працюєш, культурним мінімумом освіченої людини.

Як 96 художників розписували Володимирський собор

Найважливішим проєктом у житті Прахова стало керівництво оздобленням Володимирського собору в Києві — роботи тривали з 1884 по 1896 рік. У 1885 році Петербурзьке археологічне товариство доручило йому кураторство художніх робіт у соборі. Загалом над розписами працювали 96 художників.

Прахов особисто розробляв ескізи для мармурових і бронзових елементів оздоблення, створював орнаменти та координував усю художню програму храму. До оздоблення залучив Михайла Врубеля, який виконав частину орнаментальних композицій.

Що відкрили у Кирилівській церкві під час реставрації

Прахов керував і масштабними реставраційними роботами у Кирилівській церкві, де відкрили понад 800 квадратних метрів давніх фресок XII століття. Частину нових розписів він доручив Врубелю.

Завдяки художньому смаку дослідника давньоруський живопис і модерні образи Врубеля утворили цілісний ансамбль, який сьогодні є одним із найунікальніших у Києві. Саме це поєднання — автентичного і нового — зробило Кирилівську церкву особливим місцем у культурному просторі міста.

Ким були дружина і син Прахова

Прізвище Прахов добре відоме в культурі XIX — початку XX століття. Дружина Адріана, Емілія Прахова, була піаністкою. Їхній син Микола Прахов став професором мистецтвознавства та реставратором — ціла династія, яка залишила помітний слід в українській культурі кількох поколінь.

Чому внесок Прахова важливий для спадщини Києва

Завдяки Адріану Прахову Київ зберіг унікальні фрески та мозаїки, які без його досліджень і реставраційних зусиль могли зникнути. Інтер’єр Володимирського собору і відновлені фрески Кирилівської церкви — частина культурної ідентичності міста, яка пережила революції і війни. У час, коли Росія цілеспрямовано нищить українську спадщину, пам’ять про тих, хто її зберігав, набуває особливої ваги.

Адріан Прахов, Володимирський собор, Кирилівська церква, кмда, культурна спадщина


Олександр Остапець

Оглядач київських новин Журналіст, пише про інфраструктуру Києва, транспорт, міське планування, а також висвітлює теми криміналу та корупції.