Що вивчали вчені

Габріель Шаффа з Університету Богемії та його колеги із США і Швейцарії досліджували питання: чому в історії людства більшість племен та народів дозволяли чоловікам мати кілька дружин (це називається полігінія), а зараз у багатьох країнах це заборонено?

Існували дві теорії.

• Перша: моногамія вигідна для всього суспільства — коли кожен чоловік має одну дружину, менше конфліктів, люди краще співпрацюють, і така країна перемагає сусідів у війнах.
• Друга: коли земля стає цінною та її можна передати у спадок, чоловіки самі обмежують кількість дружин, щоб не ділити майно між численними дітьми.

Вчені перевірили обидві теорії на реальних даних із 186 суспільств усього світу — від африканських племен до японських селян. І переможця виявилося.

Земля вирішує все

Виявилося: найсильніший зв’язок моногамії — з приватизацією землі. Де земля була спільною (як у кочових народів), там частіше зустрічалася полігінія. Де землю можна було успадкувати — там перемагала моногамія.

Чому? Уявіть фермера в Середньовічній Європі або Китаї. У нього 10 гектарів землі. Якщо він має одну дружину і трьох синів — кожен отримає по 3,3 гектара. Але якщо у нього три дружини і дев’ять синів — кожному дістанеться трохи більше гектара. На такому клаптику важко прогодувати сім’ю, і діти будуть бідніші за сусідів.

Тому в суспільствах з дефіцитною землею чоловіки самі обирали моногамію — щоб забезпечити дітям майбутнє. Це не було нав’язано зверху церквою чи державою. Це був практичний розрахунок.

Китайський приклад: закон дозволяв, але…

Цікавий приклад — стародавній Китай. Ще в 200 році до нашої ери там законодавче закріпили моногамію. Але багаті чоловіки могли мати наложниць. У чому різниця? Спадщину отримували тільки діти від законної дружини. Діти наложниць — нічого.

Така сама система була в середньовічній Японії. Формально — одна дружина, але багаті мали наложниць. І знову: спадщину забирали тільки діти законної дружини. Земля не ділилася на всіх — вона залишалася в руках основної родини.

Спростований міф: полігінія не залишає чоловіків самотніми

Хемптон Ґадді з Лондонської школи економіки досліджував інше питання. Існує популярна думка: якщо в країні дозволено полігінію, багато чоловіків залишаться без дружин — бо багаті заберуть усіх жінок собі. А ці самотні чоловіки стають небезпечними, стають злочинцями або розпалюють війни.

Це здається логічним. Якщо один чоловік має двох дружин, то другий залишиться сам — проста арифметика, правда?

Але Ґадді перевірив це на реальних даних. Він проаналізував 84 мільйони записів переписів населення з 30 країн Африки, Азії та Океанії за 50 років (1969-2016). І що виявив?

Несподіваний результат

У 46% випадків там, де полігінія була поширеною, неодружених чоловіків було менше, ніж там, де всі жили моногамно. Тільки в 8% випадків побачили очікуваний ефект: багато полігінії = багато самотніх чоловіків.

Як так? Виявляється, проста арифметика не працює через демографію. У реальному житті:

• Жінки живуть довше за чоловіків (у середньому на 5-8 років)
• Чоловіки часто одружуються на молодших жінках (на 5-10 років)
• Населення зростає — молодших жінок більше, ніж старших чоловіків
• Овдовілі жінки виходять заміж повторно

Через це у суспільстві зазвичай є більше жінок шлюбного віку, ніж чоловіків. І навіть якщо частина чоловіків має по дві-три дружини, решті все одно вистачає наречених.

Мормони в Америці 1880 року

Учені перевірили свою теорію на історичних даних. У 1880 році в США серед мормонів на Заході країни була поширена полігінія. У деяких округах Юти до 15% одружених чоловіків мали кілька дружин.

Що показав перепис населення? У цих округах неодружених молодих чоловіків було менше, ніж у сусідніх штатах без полігінії. Чому? Бо в мормонських громадах існувала сильна традиція: одружуватися — це моральний обов’язок кожного. І через цю традицію одружувалося більше людей, ніж у сусідів.

Що з теорією про війни?

Багато політологів стверджували: полігінія провокує громадянські війни, бо створює армію злих самотніх чоловіків. Але нові дані це не підтверджують.

Виявляється, попередні дослідження мали методологічні проблеми. Вони не враховували, що в сільських районах (де полігінія поширеніша) можуть бути й інші причини конфліктів — бідність, слабка влада, етнічні протиріччя. Це називається «пропущена змінна».

Висновок для сучасного світу

Ці дослідження змінюють погляд на еволюцію шлюбу. Моногамія перемогла не тому, що хтось нав’язав її силою чи релігією. Вона перемогла, бо в суспільствах з приватною землею та спадщиною це було вигідно самим людям.

А там, де дозволена полігінія, не обов’язково виникає криза неодружених чоловіків. Демографія складніша, ніж здається на перший погляд.

Чому це важливо знати

Розуміння справжніх причин зміни шлюбних систем допомагає не робити помилок у політиці розвитку. Міжнародні організації часто засуджують полігінію, мотивуючи це захистом прав жінок або боротьбою з нестабільністю. Але якщо причинно-наслідкові зв’язки інші, ніж ми думали, то й підхід має бути іншим.

Дослідження також показує: інститути (як шлюб) змінюються не через мораль чи релігію, а через практичні економічні причини. І це важлива історична закономірність.