Що таке «біобезпечна бальна зала» ACES у Сингапурі?

Це модульний вакцинний центр площею 30 000 квадратних футів, де Merck (MSD) та британська Wellcome Trust інвестують £56 млн для розробки доступних вакцин.

Які хвороби долатиме нова лабораторія?

ACES та Hilleman Laboratories працюють над вакцинами проти Еболи, холери, лихоманки Ласса та супербактерій для країн Африки та Азії.

Чому це важливо для глобальної безпеки?

Проєкт вирішує проблему «долини смерті» — розриву між науковою ідеєю та готовим продуктом, що заважає створенню вакцин для бідних країн.

Що становить собою центр ACES і чому він унікальний?

Лабораторія ACES займає 30 000 квадратних футів на четвертому поверсі непримітної будівлі в південному Сингапурі, але її внутрішнє облаштування революційне — всі біореактори встановлені на колесах, стіни модульні, а виробничі лінії можна повністю переконфігурувати за тиждень.

«Ви можете вальсувати тут, можете танцювати танго — ви вільні танцювати будь-який танець, якому віддаєте перевагу», — пояснює концепцію «біобезпечної бальної зали» Мейбл Чан, заступниця директора з інтегрованих послуг ACES.

Лоуренс Яп, керівник глобальних технічних операцій Hilleman Laboratories та один з архітекторів проєкту, не приховує натхнення від технологічних досягнень:

«Ми зробили те саме, що Apple з iPhone — узяли перевірені ідеї з біологічної галузі, об’єднали їх по-новому та створили щось унікальне. Консервативна вакцинна індустрія ніколи такого не робила».

Модульна конструкція ACES дозволяє переналаштовувати виробничі лінії за лічені дні — від вакцини проти Еболи до нового пандемічного патогену. У звичайному режимі лабораторія випускає дослідні партії для першої та другої фази клінічних випробувань Hilleman Laboratories. Але якщо виникне пандемічна загроза, ці ж потужності забезпечать вакцинами всіх 6 мільйонів жителів Сингапуру — уряд країни закріпив це право після уроків COVID-19, коли острівна держава опинилася без власного виробництва.

Які вакцини розробляють Hilleman Laboratories?

Hilleman Laboratories — унікальне спільне підприємство фармгіганта Merck та британського фонду Wellcome — за 16 років роботи навчилося створювати вакцини спеціально для найбідніших регіонів планети. Зараз організація концентрується на трьох проривних проєктах:

Термостабільна вакцина проти Еболи. Існуюча Ervebo від MSD рятує життя, але потребує зберігання при -70°C — катастрофа для Африки. Свіжий приклад: у вересні 2025 року в провінції Касаї (ДР Конго) спалахнула Ебола — 48 заражених, 31 померлий. Команда ВООЗ змушена була доставляти генератори літаком до найближчого аеропорту, звідти — два дні трястися ґрунтовими дорогами до осередку в Булапе. Нова версія від Hilleman зберігатиметься в звичайному холодильнику до двох тижнів. Південнокорейська SK Bioscience вже масштабує виробництво, реєстрація — до 2028 року.

Спрощена вакцина Hillchol проти холери. Замість складної суміші кількох штамів — один серотип, що радикально здешевлює виробництво. Індійська Bharat Biotech завершує випробування, ВООЗ розглядає документи для прекваліфікації, старт — 2026 рік. Терміновість диктує криза: глобальний резерв вакцин від холери двічі обнулявся протягом 2024 року — у січні та жовтні.

Наступна ціль — створити захист від хвороб, які досі не мають вакцин. Лихоманка Ласса щороку забирає 5000 життів у Нігерії, Сьєрра-Леоне та Ліберії, але фармкомпанії ігнорують її через бідність регіону — вакцини просто не існує. Паралельно Hilleman бере на приціл супербактерії: щороку у світі 1,27 мільйона людей помирають від інфекцій, стійких до антибіотиків. Після стратегічного перегляду в 2025 році лабораторія виділила £14 мільйонів саме на ці два напрямки до 2029 року — створити вакцини, яких ніколи не було.

Часті питання

Чому існуючі вакцини не підходять для бідних країн?

Вакцина проти Еболи вимагає ультранизьких температур зберігання (-70°C) та складної логістики, що неможливо забезпечити у віддалених районах Африки без стабільної електрики.

Як Hillchol вирішить проблему дефіциту вакцин від холери?

Спрощення до одного штаму дозволяє більшій кількості виробників освоїти технологію, знизити вартість та швидко масштабувати виробництво під час спалахів.

Чому Сингапур інвестує в глобальну вакцинну безпеку?

Пандемія COVID-19 оголила стратегічну помилку Сингапуру: попри статус біотехнологічного хабу, країна виявилася беззахисною — жодна з десятків фармацевтичних фабрик не могла швидко переключитися на виробництво нової вакцини.

«Сингапур оглядав весь біомедичний парк, шукаючи об’єкти для переобладнання, але нічого не знайшов. Всі заводи були заточені під один конкретний продукт», — згадує кризу 2020 року Лоуренс Яп.

Уряд зробив для себе урок після цього: за £20 мільйонів створив з Hilleman Laboratories універсальну платформу ACES — тепер країна готова до наступної пандемії.

Але проєкт має глобальну місію, яка виходить далеко за межі Сингапуру.

«За деякими оцінками, 40 відсотків африканців досі помирають від інфекційних хвороб», — наголошує доктор Алекс Пім, директор з інфекційних захворювань Wellcome. «Фармкомпанії згортають інвестиції в цьому напрямку через відсутність прибутків. Ми заповнюємо цю прогалину — створюємо вакцини для тих, кого ринок ігнорує».

Як працює модель «деризикування» вакцинних розробок?

Hilleman Laboratories вирішує головну проблему фармацевтики — «долину смерті», де 90% перспективних вакцин гинуть на етапі від лабораторної ідеї до клінічних випробувань через брак грошей та високі ризики.

«Ми свідомо йдемо в цю долину смерті — звучить зловісно, але саме тут втрачається більшість потенційних ліків»,

— пояснює стратегію доктор Раман Рао, генеральний директор Hilleman Laboratories.

Схема проста та ефективна: Hilleman бере на себе найдорожчий та найризикованіший етап — доклінічні дослідження та перші дві фази випробувань на людях. Коли вакцина довела безпеку та ефективність, естафету підхоплюють комерційні партнери — SK Bioscience для Еболи, Bharat Biotech для холери. Вони отримують перевірену технологію без ризику провалу, а світ — доступні вакцини на 3-5 років швидше, ніж за традиційної моделі.

Часті питання

Чому фармкомпанії не інвестують у вакцини для бідних країн самостійно?

Відсутність комерційного ринку робить такі інвестиції збитковими. Деякі фармацевтичні компанії навіть згортають існуючі програми через неприбутковість.

Скільки часу займає розробка нової вакцини в ACES?

Від концепції до передачі партнеру для масштабування — 3-5 років. Повний цикл до реєстрації — 6-8 років.

Чому це важливо знати

Проєкт ACES руйнує застарілу логіку фармбізнесу: Merck та Wellcome довели, що вакцини для бідних країн можуть створюватися швидко та ефективно, якщо поєднати благодійні гроші з індустріальною експертизою. Сингапур — країна без власної фармацевтичної школи — за п’ять років перетворився на глобальний центр вакцинних інновацій через одне стратегічне партнерство та £20 мільйонів інвестицій.

Для України це дорожня карта: замість десятиліть побудови власної індустрії з нуля, можна стати частиною глобальної мережі біобезпеки через партнерства з Gavi, CEPI чи європейськими вакцинними альянсами. Досвід Hilleman Laboratories підтверджує просту істину: Ебола в Конго чи холера в Бангладеш — це не лише «їхні» проблеми. Вірус, який сьогодні вбиває в африканському селі, завтра може паралізувати європейські аеропорти. Інвестиції в вакцини для найбідніших — це страховка для всього світу.