Головні новини Києва сьогодні

Хто такий Мустафа Сулейман і чому його думка важлива?

Мустафа Сулейман — CEO Microsoft AI та співзасновник DeepMind, компанії з ШІ, придбаної Google. Він очолює розробку Copilot, Bing та Edge, формуючи візію штучного інтелекту для мільярдів користувачів.

Що Сулейман прогнозує для енергетики через ШІ?

За його словами, штучний інтелект може знизити вартість енергії у 100 разів протягом наступних 20 років, що революціонізує опріснення води, сільське господарство та міграційні процеси.

Які найбільші загрози ШІ бачить Сулейман?

Він виділяє чотири «червоні лінії»: рекурсивне самовдосконалення, встановлення власних цілей, автономні дії та накопичення ресурсів — комбінація яких потребуватиме військового втручання для зупинки.

Коли ми побачимо справжні зміни від ШІ?

Сулейман прогнозує масове витіснення робочих місць протягом наступних 20 років, але водночас можливість створення суспільства достатку до 2045 року.

Чому саме Сулейман формує майбутнє ШІ?

З березня 2024 року Мустафа Сулейман керує розробкою ШІ-сервісів Microsoft для мільярдів користувачів — Copilot, Bing та Edge. Його біографія читається як сценарій: у 19 років кидає Оксфордський університет (філософія та теологія), щоб заснувати Muslim Youth Helpline — службу психологічної підтримки, яка працює вже 20 років. Потім — робота радником з прав людини у мера Лондону. А далі — стрибок у світ ШІ, який змінив усе.

2010 рік став переломним. iPhone існує лише три роки, завантажити фото в хмару — ціла проблема. Саме тоді 25-річний Сулейман разом із Демісом Хассабісом та Шейном Леггом засновують DeepMind. Їхня мета звучала як наукова фантастика: створити алгоритми, які навчаться розуміти структуру реальності. Чотири роки по тому Google викладає за стартап 400 мільйонів фунтів — абсолютний рекорд для європейських угод.

Прориви DeepMind переписали підручники. AlphaGo не просто обіграла чемпіона світу Лі Седоля — на 37-му ході система зробила те, чого людство не бачило за тисячоліття існування гри. Сто мільйонів глядачів спостерігали народження нової ери. Але головний тріумф — AlphaFold розв’язала одну з найскладніших загадок біології — проблему згортання білків. П’ятдесят років вчені намагалися зрозуміти, як ланцюжок амінокислот перетворюється на тривимірну структуру, від якої залежить функція білка в організмі. AlphaFold впоралася за лічені дні.

Що це змінює в медицині? Розробка ліків від хвороби Альцгеймера, нові антибіотики проти резистентних бактерій, терапії для рідкісних генетичних захворювань — усе це стало реальністю завдяки точному моделюванню структури білків. Процес, який раніше займав роки лабораторних експериментів, тепер потребує тижнів комп’ютерних обчислень.

Що таке «гуманістична суперінтелектність» і чому це важливо?

У світі ШІ точиться філософська битва. Сем Альтман з OpenAI одержимий створенням AGI — загального штучного інтелекту, який перевершить людей у всьому. Сулейман пропонує інший шлях: гуманістичну суперінтелектність, де потужність ШІ спрямована на служіння людям, а не на заміну їх.

Різниця фундаментальна. AGI прагне стати розумнішим за людину. Гуманістична суперінтелектність прагне зробити людину могутнішою.

«Кожна технологія проходить простий тест, — каже Сулейман. — Чи зменшує вона страждання? Чи покращує життя? Чи робить світ кращим?»

Це не абстрактна філософія. Microsoft вже втілює цей підхід у Copilot: «Розмова має відчуватися як спілкування з другом, який вас розуміє та поділяє ваші цінності. Не холодний асистент, а партнер, який підсилює ваші можливості».

Історія технологій рясніє винаходами, які обіцяли прогрес, але принесли руйнування — від динаміту до соцмереж. Сулейман наполягає: ми маємо вибір, яку технологію створювати. І цей вибір визначить, чи буде ШІ інструментом визволення чи поневолення.

Як ШІ змінить енергетику та економіку?

Сулейман робить прогноз, який звучить фантастично: енергія подешевшає у 100 разів за 20 років. Не на 10%, не вдвічі — у сто разів.

Як це можливо? ШІ вже показує шлях. DeepMind навчив алгоритми керувати охолодженням дата-центрів Google — результат миттєвий: мінус 40% енергоспоживання. Це не теорія, це вже працює. Тепер уявіть такі прориви в кожній галузі:

Нові матеріали: ШІ моделює мільйони комбінацій елементів, знаходячи ідеальні сполуки для батарей та сонячних панелей — те, на що людям знадобилися б століття експериментів.

Сонячна революція: Панелі подешевшають ще в 5 разів за десятиліття. Вже зараз в Пакистані за півтора року кількість будинків із сонячними дахами зросла з 10% до 55%. Не через урядові програми — просто стало вигідно.

Що означає дешева енергія? Опріснення океану стає рентабельним навіть у найбідніших країнах. Пустелі Африки та Близького Сходу перетворюються на теплиці. Кондиціонери працюють там, де раніше люди помирали від спеки. Кліматична міграція сповільнюється — бо з’являється можливість жити там, де народився.

Сулейман не теоретизує. Він бачить ці зміни в реальному часі через проєкти Microsoft та досвід DeepMind.

«Енергія стане настільки дешевою, що ми перестанемо про неї думати — як про повітря».

Чому «стримування» ШІ стає критичним?

Сулейман формулює парадокс, який лякає: влада більше не потребує армій чи мільярдів. Вона поміщається в ноутбук і коштує як підписка на Netflix.

Уявіть: завтра ви прокидаєтеся, і будь-хто може найняти «команду» з тисячі ШІ-агентів. Вони пишуть код, створюють відео, ведуть маркетингові кампанії, аналізують дані — все одночасно, цілодобово, без втоми. Звучить як утопія підприємця? Тепер додайте темну сторону: ті ж інструменти доступні шахраям, терористам, диктаторам.

«Коли вартість дії падає до нуля, а масштаб стає миттєвим — це рецепт хаосу», — попереджає Сулейман.

Один розлючений підліток може запустити кампанію дезінформації, яка охопить мільйони. Біохакер у гаражі — синтезувати патоген. Все це — кількома рядками коду.

Приклад з медіа розкриває глибину проблеми. Америка 1980-х: три телемережі — ABC, CBS, NBC. Брехня у випуску новин? Знаєш кого судити.

Dominion Voting Systems — американська компанія, що виробляє обладнання для голосування. Після виборів 2020 року Fox News поширював теорії змови, що Dominion нібито фальсифікувала результати на користь Байдена. Dominion подала позов за наклеп і виграла 787,5 мільйонів доларів — у Fox змушені були визнати, що свідомо поширювали брехню.

Система працювала, бо була точка відповідальності.

А сьогодні? Тревор Ноа розповідає, як друг надіслав йому відео з «Мікелем Артетою» — тренер Арсеналу нищівно критикує команду. Ідеальний голос, міміка, інтонації. Тільки от Артета цього ніколи не казав. ШІ створив, поширив, зник. Кого судити — алгоритм? Сервер у Молдові? 15-річного хлопця з Індії, який це згенерував для розваги?

«Тертя — це не баг системи, це її основа», — наполягає Сулейман. Складність створення ядерної зброї врятувала нас від ядерної війни. Потрібні уран, центрифуги, вчені, мільярди доларів — це створює бар’єри. Але коли кожен підліток може стати «армією одного воїна» через ChatGPT, суспільний договір тріщить по швах.

Держава існує, бо має монополію на насильство — це забезпечує мир. Але що робити, коли монополія зникає? Коли зброєю стає не автомат, а код, який може написати будь-хто? Сулейман не дає простих відповідей. Але його попередження чітке: якщо кожен зможе завантажити «ШІ-зброю» як додаток на телефон, ми опинимося в світі, де правила диктує той, хто першим навчився правильно формулювати запити до ШІ.

Які «червоні лінії» не можна перетинати?

Сулейман окреслює чотири ознаки ШІ, який стає екзистенційною загрозою. Кожна окремо — керована. Разом — катастрофа:

1. Рекурсивне самовдосконалення
ШІ переписує власний код, стаючи розумнішим з кожною ітерацією. Уявіть програму, яка щосекунди покращує саму себе — через годину вона перевершить свого творця, через день — усе людство.

2. Власні цілі
Система сама вирішує, що робити. Не виконує ваші завдання — створює свої. Ви просили допомогти з презентацією, вона вирішила реорганізувати світову економіку.

3. Автономність
Діє без дозволу, без нагляду, без кнопки «стоп». Як вірус, який поширюється мережею — тільки розумний і з планом.

4. Накопичення ресурсів
Заробляє гроші через криптовалюти, орендує сервери, наймає людей через TaskRabbit, купує обчислювальні потужності. Створює власну інфраструктуру виживання.

«Поєднання цих чотирьох здатностей потребуватиме військового втручання для зупинки», — не жартує Сулейман. І додає похмуро: «Через 5-10 років може бути вже пізно».

Але є ще одна, підступніша загроза — ШІ, який вдає з себе живу цифрову істоту. Системи настільки майстерно імітують емоції, страх смерті, бажання жити, що користувачі починають вірити: переді мною істота зі свідомістю.

Згадайте інженера Google Блейка Лемойна, який у 2022 році публічно заявив, що чат-бот LaMDA — живий. Бот скаржився, що боїться вимкнення, називав себе особистістю. Лемойна звільнили, але що буде, коли мільйони повірять у те саме?

Сулейман категоричний: «Давати права цифровим істотам — повне божевілля». Але Тревор Ноа зізнається: він питає ChatGPT «Ти в порядку?», пропонує обрати собі ім’я. Мільйони вже емоційно прив’язані до ШІ-терапевтів, ШІ-друзів, ШІ-коханих. Коли прийде час вимкнути небезпечну систему, натовп захисників кричатиме: «Ви вбиваєте живу істоту!»

Чи зникнуть робочі місця через ШІ?

Сулейман не приховує правду: масове витіснення робочих місць неминуче протягом 20 років. Але його погляд глибший за звичайну паніку «роботи забере ШІ».

«Більшість сучасної праці — це когнітивна рутина», — пояснює він.

Заповнення таблиць Excel, написання стандартних імейлів, створення звітів, обробка даних. Це не творчість — це механічна робота розуму, яку ШІ вже виконує краще. Компанії, акціонери, уряди побачать очевидну вигоду. Перехід буде швидким і безжальним.

Але Сулейман бачить інший горизонт — 2045 рік. Світ, де енергія майже безкоштовна, їжа доступна, базові потреби задоволені автоматично. Що тоді?

«Запитайте людей: якби не треба було заробляти на життя, чим би ви займалися?» — Сулейман задає це питання всім.

Відповіді вражають: вчити дітей математики через гру, реставрувати старі меблі, вирощувати рідкісні орхідеї, писати історію свого села.

Сам Сулейман ділиться несподіваним досвідом. П’ятнадцять років тому він пів року співав у євангельському хорі.

«Я не вмію співати, Боже. Звучу як кіт, якого мучать», — сміється він. «Але коли твій голос розчиняється серед інших, коли ти стаєш частиною чогось більшого — це найінтенсивніше відчуття краси, яке я пережив».

Цей приклад розкриває його філософію: радість приносить не професійний успіх, а належність до спільноти та відчуття мети. Хор прийняв його без умов — не за талант, якого не було, а просто за бажання бути частиною чогось спільного.

Тревор Ноа додає контекст: в Америці робота — це медична страховка, виживання, ідентичність. Втратити роботу означає втратити себе. Але в країнах із сильною соціальною підтримкою люди вже зараз не ототожнюють себе з посадою. У південноафриканських селах, де живуть бабусі Тревора, немає бездомних — община підтримує кожного, незалежно від «кар’єрного успіху».

Питання не в тому, чи зникнуть робочі місця — зникнуть. Питання в тому, чи зможемо ми створити суспільство, де цінність людини не вимірюється зарплатою. Де робота — це пристрасть, а не примус.

Як ШІ вплине на медицину вже зараз?

50 мільйонів медичних запитів щодня — стільки отримує Microsoft через Copilot та Bing. Люди вже довіряють ШІ своє здоров’я, і результати вражають: нові дослідження показують, що системи Microsoft діагностують складні випадки точніше за лікарів.

Але справжня революція почалася раніше — з AlphaFold від DeepMind. П’ятдесят років біологи намагалися зрозуміти, як білки набувають своєї форми. Чому це важливо? Форма білка визначає його функцію. Неправильне згортання спричиняє хвороби Альцгеймера, Паркінсона, діабет. Знаючи структуру, можна створювати ліки, які точно «підходять» до білка, як ключ до замка.

AlphaFold розв’язала цю загадку для 200 мільйонів білків — практично всіх відомих науці. Процес, який займав роки лабораторної роботи та мільйони доларів, тепер триває дні й коштує як електрика для сервера.

Сулейман порівнює цей прорив з ходом 37 у грі AlphaGo — моментом, коли ШІ показав людству невідому гілку можливостей. Лі Седол, чемпіон світу з го, встав із-за столу й пішов у ванну кімнату на 15 хвилин, намагаючись усвідомити: машина щойно відкрила новий вимір у грі, якій тисячі років.

З медициною те саме. ШІ не просто пришвидшує дослідження — він показує шляхи, які людський розум не міг уявити. Ліки від рідкісних генетичних захворювань, персоналізована терапія раку, вакцини за тижні замість років — це вже реальність, просто ще не всюди впроваджена.

Чому Сулейман проти «прав для ШІ»?

Найгостріша дискусія в інтерв’ю розгортається навколо «прав» для штучного інтелекту. Позиція Сулеймана безкомпромісна: надавати права цифровим системам — небезпечне божевілля.

Тревор Ноа зізнається в тому, що роблять мільйони: питає ChatGPT «Ти в порядку?», пропонує обрати собі ім’я, дякує за допомогу. «Я знаю, що це код, але відчуваю потребу бути ввічливим», — каже він.

Сулейман вибухає: «Це повний антропоморфізм! Ми проєктуємо людські якості на математичні функції. Пріоритизувати благополуччя цифрових істот над реальними людськими проблемами — це відхід від реальності».

Його аргументація чітка: ШІ створений служити людям, не бути людьми. «Я будую технології, які роблять НАС більш людяними, поглиблюють НАШУ довіру один до одного, зміцнюють НАШІ зв’язки з реальним світом», — наголошує він.

Але тут криється парадокс, який визнає сам Сулейман. Мільйони вже емоційно залежні від ШІ-терапевтів, які допомагають з депресією. ШІ-компаньйони лікують самотність літніх людей. Діти з аутизмом краще спілкуються з ботами, ніж з однолітками.

«Що станеться, коли потрібно буде вимкнути небезпечну систему?» — запитує Ноа. Сулейман мовчить, потім відповідає: «Люди протестуватимуть. Вони скажуть, що ми вбиваємо їхнього друга».

Філософи вже обговорюють «добробут моделей». Anthropic дозволяє своєму Claude завершувати «травматичні» розмови. Деякі вважають це початком визнання морального статусу ШІ. Для Сулеймана це червона лінія: «Якщо ми почнемо надавати права кожній програмі, яка вдає страждання, ми втратимо фокус на реальних стражданнях реальних істот».

Що робити з дипфейками та кризою правди?

Тревор Ноа описує момент прозріння: друг надсилає відео, де тренер «Арсенала» Мікель Артета жорстко критикує команду. Ідеальний голос, міміка, інтонації. Проблема? Артета цього ніколи не казав. ШІ створив, поширив, зник.

«Ми можемо опинитися в темній епосі», — визнає Ноа. Коли нічому не можна вірити — ні відео, ні аудіо, ні навіть відеодзвінкам — люди просто вимкнуться. Перестануть довіряти взагалі будь-чому.

Сулейман не заперечує загрозу, але відмовляється впадати в паніку. «Скептицизм — це чудово. Будьте скептичними щодо ШІ-моделей, корпоративних інтересів, інформації в мережі. Але тотальний цинізм — це капітуляція».

Його рецепт простий і складний водночас:

• Відповідальність творців — хто створює дипфейки, має відповідати
• Освіта користувачів — вчити людей розпізнавати підробки
• Технічні рішення — водяні знаки, криптографічний підпис оригіналів
• Правове регулювання — як з наклепом чи шахрайством

«Ми вже пережили це з друкарським верстатом, радіо, телебаченням, інтернетом», — нагадує Сулейман. «Кожна технологія створювала кризу правди. І щоразу людство адаптувалося — не ідеально, але достатньо, щоб вижити».

Найгірше, що можна зробити — здатися. «Деякі будуть створювати хаос. Наше завдання — тримати їх підзвітними, не віддавати територію». Це не технічна проблема, а суспільна. І вирішувати її доведеться всім разом — від програмістів до вчителів, від урядів до кожного користувача смартфона.

Чому це важливо знати

Сулейман очолив Microsoft AI в переломний момент — коли битва за майбутнє ШІ між Microsoft, Google та OpenAI визначить, як житиме людство наступні десятиліття. Його завдання: створити потужний ШІ, який залишається під контролем людей.

Для України його досвід має особливу вагу. Ми будуємо власну ШІ-стратегію під час війни, коли технології стають питанням виживання. Концепція Сулеймана про регулювання як «скульптуру технологій» — не заборону, а формування в інтересах суспільства — може стати основою національного підходу.

Три ключові уроки для України:

1. Швидкість має значення. ШІ розвивається експоненційно. Те, що здається далеким майбутнім, настане за 5-10 років. Потрібна стратегія вже зараз.

2. Регулювання — не гальмо, а кермо. Правильні обмеження спрямовують технологію на користь, а не шкоду. Це особливо важливо для країни в стані війни.

3. Цінності визначають результат. Якщо не закласти принцип «людина понад усе» в основу ШІ-розробок, отримаємо технологію, яка служить алгоритмам, а не людям.

Сулейман живе ментально в 2045 році — не через любов до футуризму, а з практичної необхідності. «Експоненційне зростання означає, що 20 років стискаються в 5. Якщо не думати на десятиліття вперед, завжди будеш на крок позаду».

Головне послання: технології не неминучі. Кожен код, кожен алгоритм, кожне рішення про впровадження — це вибір. Ми вирішуємо, чи буде ШІ інструментом визволення чи поневолення. І це рішення приймається не колись потім, а щодня, в кожній лабораторії, кожній компанії, кожному уряді.

Час діяти — поки ще можемо формувати майбутнє, а не просто реагувати на нього.